[an error occurred while processing the directive]

Держава будується на людських відносинах

Теодозій Кухарський нещодавно приступив до виконання обов’язків заступника голови обласної ради. Займаючи таку високу посаду залишається простою і щирою людиною, на новій посаді чоловік просто хоче допомагати тернополянам і покращити ситуацію в області.

Довідка: Теодозій Кухарський — заступник голови Тернопільської обласної ради — керуючий справами виконавчого апарату обласної ради, член партії „ВО „Батьківщина”. Народився 15 серпня 1962 року в селі Товстолуг Тернопільського району. Навчався у Київській сільськогосподарській академії, на лісогосподарському факультеті. У 1993 році закінчив аспірантуру в Українському науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісоміліорації ім. Г.М.Висоцького (м.Харків).До 2007 року науковий працівник Українського науково-дослідного інституту гірського лісництва (м. Тернопіль). Має вісім наукових праць. Зараз працює на посаді заступника голови Тернопільської обласної ради.


—     Коли і чому ви вирішили пов’язати своє життя з політикою?


—     Чинників було багато, хоча насправді на початку мені було важко. Ви ж розумієте, що таке наукова, творча робота, коли ти сам працюєш для себе, маєш час для роздумів, для сім’ї. Мій давній друг Василь Деревляний запропонував вступити в партію, а з часом я зрозумів, що, працюючи в цій організації, можу приносити користь людям, реально допомагати чи підтримувати у важких ситуаціях. Зараз мене обрали на посаду заступника голови обласної ради. Вважаю це великим досягненням своїм і моїх колег, а також рідних, які мене постійно підтримують.


—     Зрозуміло, що на такій відповідальній посаді у вас багато обов’язків та роботи. Що на це кажуть ваші рідні і як з ними проводите вільний час?


—     Разом ми буваємо, коли іноді на вихідні їздимо до села, де я народився і виріс. На жаль, моїх батьків вже намає в живих, тому навідуємося до моєї тітки. Разом з дружиною та дітьми допомагаємо тітці по-господарству. А під час робочого тиждня, в будні практично не бачимося, адже я приходжу додому, коли вони вже сплять, а йду на роботу, коли ще сплять. Але дітки та дружина розуміють і морально мене підтримують, за що я щиро їм вдячний.


—     Розкажіть про свої захоплення, хобі?


—     Зараз моєю віддушинкою є садівництво. Маю невеличний розсадник в селі і там розводжу декоративні та плодово-ягідні рослини. З дитинства люблю футбол, і зараз, щонеділі разом з друзями — політиками та бізнесменами ми збираємося на стадіоні четвертої школи, „розбиваємося” на команди і граємо декілька ігор. А взагалі-то моїм улюбленим видом спотру є туризм, зараз його називають „екстремальним”. Протягом семи років я ходив у туристичні походи. Разом з друзями ми підкорювали вершини гір на Кавказі, Алтаї, в Забайкаллі, Карпатах. Зараз мені гори часто сняться і свої студентські роки вважаю найпрекраснішими в житті.


—     Чи були курйозні випадки у вашому житті, з чим вони повязані?


—     Важко сказати… Мабуть, найяскравіші події, що мені пригадуються — це випадки в горах. Наприклад не раз траплялося, що я рятував життя друзям, вони рятували мені. В горах я зрозумів декілька істин, що від людей, які скріплені однією мотузкою, повинні бути взаємодовіра, взаємовідданіть та дружня підтримка. Якби всі ми так ставилися один до одного, як тоді ми високо в горах, то мали б здоровий демократизм в державі і високорозвинену країну, адже на людських відносинах будується політика та економіка.


—     З першого дня вашого призначення на посаду ви приступили до виконання своїх обовязків. Розкажіть, за вирішення яких проблем ви взялися першочергово?


—     Перш за все варто вирішувати екологічні проблеми краю. Цього року планується спорудити сміттєпереробний комплекс, провести благоустрій в населених пунктах. Необхідно звернути увагу на стан орних земель в області. Внаслідок негативного впливу новітньої техніки грунти дуже постраждали. Крім того, до цього часу мало уваги приділялося таким проблемам, як ерозія грунтів і збереження лісів Тернопілля. Хоча у бюджеті-2007 на вирішення таких питань виділено не багато, але є людський фактор і, залучившись підтримкою спонсорів та небайдужих людей, ми вирішуватимемо ці проблеми.


—     Як бачите своє майбутнє?


—     Зараз маю на меті захистити кандидатську дисертацію, яка вже практично готова. А кар’єра чи посада для мене в житті не є найосновнішими. Мені хочеться допомогти людям, зробити хоча б щось для свого краю.

[an error occurred while processing the directive]