[an error occurred while processing the directive]

Обережно – на порозі грип

У зв’язку з погодними умовами, що склалися останнім часом, спостерігають сплеск захворюваності на грип, що може призвести до епідемії, – каже доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії, автор 170 наукових праць та 12 патентів, депутат Тернопільської міської ради від БЮТ Сергій Андрейчин.

Грип посідає друге місце у структурі інфекційної захворюваності, поступаючись лише сумі гострих інфекцій дихальних шляхів, що викликаються іншими причинами. В Україні ним щорічно хворіють від 10 до 14 мільйонів людей, що становить 25-30 % від загальної захворюваності. Це є найчастішою причиною тимчасової непрацездатності.


Проблема грипу давно перестала бути виключно медичною. Економічні втрати вимірюються сотнями мільйонів гривень. Кожний випадок захворювання на грип для держави обходиться в 179 гривень, без урахування особистих витрат пацієнтів. Тривалість життя людей, які часто хворіють на грип і гострі респіраторні вірусні інфекції, менша від середньої тривалості життя на чотири роки.


Грип – гостра вірусна хвороба з повітряно-крапельним механізмом передачі збудника, характеризується ураженням дихальних шляхів, вираженою інтоксикацією, гарячкою і помірними катаральними явищами. Епідемія грипу тоді, коли зареєстровано 40 випадків на 10 тис. населення.


Основним джерелом збудника є людина (в кінці інкубаційного періоду та протягом усього захворювання). Вченими встановлено, що додатковими джерелами вірусу можуть бути тварини і птахи: з домашніх – свині, коні, качки, кури, а з диких переважно водоплавні птахи. У газетах та наукових виданнях сповіщалося, що одного року біля берегів штату Массачусетс (США) десятки китів викинулося на сушу. Дослідження показали, що всі вони були хворі на грип.


 Людство пережило декілька особливо жорстоких епідемій грипу. Найбільша з них ввійшла в історію під назвою „іспанки”. Вона забрала життя 20 млн. людей, стільки ж загинуло під час першої світової війни. Серед тих, хто захворів у Києві, загинув кожний третій. Учені доводять, що “колискою” великих епідемій є територія Китаю. Вважається, що грип поширюється з швидкістю транспорту, на якому пересувається хворий. Зрозуміло, що за допомогою літака за лічені години вірус може досягти будь-якої частини земної кулі. Якщо вірус “іспанки” (1918-1919 роки) був завезений у більшість країн світу протягом 3 років, то тепер для планетарного поширення досить кількох місяців.


Інкубаційний період триває від кількох годин до двох діб. Типовий грип розпочинається раптово: хворого починає морозити, швидко наростає біль голови і підвищується температура тіла.


Біль голови локалізується переважно в ділянці лоба, надбрівних дуг, рідше у скронях, з переходом на очні яблука. Незабаром приєднується біль і ломота в м’язах, великих суглобах і попереково-крижовій ділянці, відчуття жару та рясне потіння. Різко погіршується самопочуття, наростає слабість, дратує яскраве світло, шум. Втрачається нюх. Хворий кволий, сонливий, іноді, навпаки, дещо збуджений і скаржиться на безсоння. Уразі важкого перебігу грипу з’являються запаморочення, можливі порушення свідомості, марення, корчі. Хворі відзначають, що їм закладає ніс, дере в горлі, часто чхають. З’являється сухий кашель, який супроводжується дряпанням і болем за грудиною. Трапляються носові кровотечі. При огляді хворого привертають увагу почервоніння і набряк обличчя, блиск очей, сльозотеча. На губах часто герпесні висипання. Язик з білим або сірим нальотом.


На тлі грипу можуть виникати різноманітні ускладнення, частіше з боку органів дихання (затяжний бронхіт, пневмонія). Рідше виникає гайморит, запалення вуха, серцевого м’яза, нирок.


Приступаючи до лікування хворих на грип, лікар повинен дотримуватися таких настанов:


1. Хворому треба запропонувати ліжковий режим. Задовільний вигляд і добре загальне самопочуття на початку хвороби не завжди відповідають тяжкості захворювання. Порушення ліжкового режиму може різко загострити інфекційний процес, погіршити перебіг хвороби, а також сприяти “розсіюванню” вірусів.


2. Повноцінне, багате на вітаміни харчування і тепле пиття сприяють успішному лікуванню. Їжа повинна бути такою, що легко засвоюється, з великою кількістю овочів та фруктів. Необхідно пам’ятати наступну обставину: енергетичні витрати у хворих на вірусні інфекції суттєво не змінюються, але потреба у вітамінах буває значно більшою, ніж у здорових.


3. Оскільки грип небезпечний не сам по собі, а у зв’язку з можливими ускладненнями, необхідно призначити індивідуальне комплексне лікування із урахуванням загального стану організму, надаючи перевагу найбільш ефективним засобам.


4. Антибіотики і сульфаніламіди не тільки не володіють антивірусною активністю, але й пригнічують імунну систему, спричиняють розлади нормальної мікрофлори кишківника. Тому застосування цих препаратів обмежене конкретними клінічними показаннями.


5. Гарячку у хворих треба розглядати насамперед як важливу захисну реакцію організму, що склалася в процесі еволюції. При температурі тіла біля 38°С, що відповідає 40°С в крові, розмноження вірусів припиняється, і лише при подальшому підвищенні температури необхідно застосовувати жарознижуючі засоби. А неконтрольоване їх призначення може принести пацієнтові шкоду, іноді непоправну.


Для лікування і профілактики грипу використовують противірусні препарати – ремантадин, лейкоцитарний інтерферон, лаферон, амізон, циклоферон, таміфлю. Ці та інші ліки можна вживати за призначенням лікаря. З метою специфічної профілактики використовують живі та інактивовані вакцини зі штамів вірусів грипу. В Україні зареєстровані вакцини “Ваксігрип”, “Флюорікс”, “Інфлувак”, “Гриппол”. Захисний ефект розвивається через 10 днів після введення, триває впродовж року.


Рекомендується молочно-рослинна вітамінізована дієта, вживання великої кількості підкисленої рідини (чай з лимоном, журавлиний морс, фруктові соки). Володіючи потогінним ефектом, вказані засоби стимулюють видалення вірусів і токсинів, попереджують перегрівання організму.


Необхідна рання ізоляція хворого. В домашніх умовах краще виділити окрему кімнату, яку часто провітрюють і прибирають вологим способом із застосуванням дезінфекційних розчинів. Посуд, постільну білизну, рушники кип’ятять. Особи, які спілкуються з хворим, повинні користуватися марлевою маскою. Серед населення проводять санітарно-освітню роботу, використовуючи всі види інформації – радіо, телебачення, листівки, лекції, бесіди. У період підвищеної захворюваності відміняються дитячі ранки та інші видовища. На лікувальні заклади накладається карантин. При своєчасному проведенні карантинних заходів на 30 % знижується захворюваність в усіх вікових групах. Під час епідемій грипу медичні, торгові та транспортні працівники зобов’язані носити маски.


 


Депутат Тернопільської міської ради


Зав. кафедри Тернопільського державного


медичного університету


Сергій Андрейчин


 

[an error occurred while processing the directive]