[an error occurred while processing the directive]

Високий тиск крові – це небезпечно !

Сергій Андрейчин, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії, автор 170 наукових праць та 12 патентів, депутат Тернопільської міської ради від БЮТ розповідає як зменшити артеріальний тиск при гіпертонічній хворобі.

Гіпертонічна хвороба – стійке підвищення артеріального тиску (АТ) крові більше 140/90 мм рт.ст. Нормальним вважається АТ, що не перевищує 140/90 мм.рт.ст., проте згідно сучасних класифікацій виділяють: оптимальний (120/80 мм рт.ст.), нормальний (менше 130/85 мм рт.ст.), високий нормальний (130-139/85-89 мм рт.ст.) АТ. У 90 % осіб підвищення АТ є проявом гіпертонічної хвороби, а в 10 % – ознакою уражень внутрішніх органів (нирок, ендокринної системи), а також як наслідок вживання деяких лікарських засобів. У перших гіпертонія має самостійний характер, у других це симптом інших захворювань.


В Україні на гіпертонічну хворобу страждають майже 13 мільйонів осіб, з них лише 23 % лікуються. У хворих з гіпертонічною хворобою у 3-4 рази частіше розвиваються захворювання серцево-судинної системи, у 7 разів – розлади мозкового кровообігу. Згідно з даними літератури, підвищення рівня кров\’яного тиску на 6 % мм рт.ст. збільшує на 20 % ризик розвитку інфаркту міокарда та на 60 % – мозкового крововиливу. Серед осіб з підвищеним тиском про наявність захворювання знають лише 46,9 % сільських і 69,4 % міських мешканців, отримують адекватну терапію – відповідно 12,4 та 28,5 %, причому ефективність лікування становить лише 6,2 та 16,1 %.


Стійке підвищення АТ може настати за таких обставин:


·        в людей, що ведуть малорухомий спосіб життя,


·        в осіб, що вживають алкоголь; у курців,


·        у тих пацієнтів, батьки котрих мали підвищений АТ,


·        у хворих з цукровим діабетом, з захворюванням нирок,


·        в осіб старше 60 років (з віком АТ зростає),


·        в осіб з ожирінням,


·        в жінок, які приймають протизаплідні таблетки,


·        у хворих, котрі довготривало приймають гормональні препарати,


·        в осіб, які зловживають кавою (одна випита чашка кави підвищує АТ на 3 мм рт. ст. у осіб з нормальним АТ, на 5 мм рт. ст. – в осіб з гіпертонічною хворобою).


  Основними скаргами при підвищеному АТ можуть бути біль у голові найчастіше в потиличній ділянці, запаморочення, поява сітки перед очима, біль у ділянці серця, відчуття оніміння лівої руки, носові кровотечі.


На ранніх стадіях захворювання у більшості пацієнтів немає клінічних ознак  підвищення АТ, і тому вони нічого не роблять для його нормалізації, і недуга прогресує.


ПОРАДА 1: Чим вимірювати артеріальний тиск


Для цього служать апарати різної конструкції (тонометри) і фонендоскопи. Найточніше виміряти АТ можна за допомогою ртутного апарата, який, в останні роки, на жаль, не випускається. Тому краще застосовувати тонометри в металевому корпусі, які хоч і менш точні, але надійні і невибагливі. Користуючись імпортними електронними апаратами для вимірювання АТ, треба враховувати, що їм властиво завищувати показники АТ.


ПОРАДА 2: Як правильно виміряти артеріальний тиск


·        Перед виміром необхідно, щоб обстежуваний посидів у спокійному стані декілька хвилин,


·        на оголене плече на 2-3 сантиметри вище ліктьового згину накласти манжетку тонометра і закріпити її так, щоб між манжеткою і шкірою вільно проходив один палець,


·        визначити в ліктьовому згині місце пульсації артерії і покласти на це місце фонендоскоп,


·        повільно випускати повітря з манжети,


·        поява перших ударів відповідає верхній межі тиску (систолічний тиск),


·        момент між останніми ударами та їх зникненням відповідає нижній межі тиску (діастолічний тиск),


·        бажано вимірювати АТ на обох руках. Враховують максимальні значення. Якщо різниця рівнів АТ на обох руках перевищує 20 мм рт.ст., необхідно проконсультуватися з лікарем.


ПОРАДА 3: Про що повинен знати пацієнт з підвищеним артеріальним тиском


·        При вперше в житті виявленому підвищеному АТ необхідно звернутися до лікаря й пройти відповідне обстеження,


·        якщо діагноз підтвердиться, ні в якому разі не займатись самолікуванням,


·        єдиного і універсального засобу лікування і профілактики гіпертонічної хвороби не існує,


·        лікування триває довго і спрямоване на зниження АТ до нормальних величин, за яких пацієнт почуває себе добре,


·        за погіршення самопочуття (поява чи посилення болю голови, задишки, болю в серці, запаморочення тощо), зниження ефективності призначеного лікування потрібно проконсультуватися з лікарем,


·        провідне значення в успішному лікуванні гіпертонічної хвороби має режим праці та відпочинку (достатній сон, уникнення стресових ситуацій тощо),


·        рекомендовано виключити з вжитку алкоголь, міцний чай, каву,


·        дотримуватися правильного режиму харчування (в добовому раціоні не повинно бути більше кухонної солі, ніж 3-5 г). У пацієнтів з гіпертонічною хворобою і ожирінням зниження маси тіла на 1 кг супроводжується зниженням АТ на 1-2 мм рт. ст.,


·        корисними є прогулянки на свіжому повітрі, лікувальна фізкультура.


ПОРАДА 4: У чому полягає лікувальне харчування


·        Необхідно систематично вживати продукти, що містять магній і калій (печена картопля, капуста, квасоля, ізюм, курага, інжир, фініки, чорнослив, апельсини, мандарини, шипшина, пшениця, жито, кукурудза, вівсяна та гречана крупи, горіхи, соя, нежирне м’ясо, аґрус, чорна смородина, томатний і апельсиновий сік, молоко, сир),


·        включати в раціон морські продукти (морська риба, краби, морська капуста),


·        кількість випитої за день рідини не повинна перевищувати 1-1,5 літра,


·        уникати продуктів, які збуджують нервову систему (чай, кава, шоколад), або викликають здуття кишківника (бобові, газовані напої),


·        в їжі потрібно зменшити вміст тваринних жирів.


ПОРАДА 5: Як позбутись зайвої маси тіла


На тлі ожиріння боротись із гіпертонічною хворобою важче, ніж за нормальної маси тіла. Зниження маси тіла потрібно домагатись поступово за допомогою дієти та фізичних вправ (ходьба, біг підтюпцем, плавання тощо). Доведено профілактичну користь помірних фізичних навантажень не менше 40 хвилин 3-5 разів на тиждень, проте при високому АТ, або наявності ускладнень, перед навантаженням необхідно попередньо проконсультуватися з лікарем. У будь-якому випадку протипоказані вправи з вагою і спортивні змагання.


ПОРАДА 6: Як допомогти собі лікарськими травами


 До рослин, які можуть дещо понижувати артеріальний тиск, належать: валер’яна лікарська (коріння), собача кропива (трава), глід кроваво-червоний (плоди), барвінок малий, материнка звичайна (трава), калина звичайна (ягоди), м’ята перцева.


Увага ! Лікування травами – це лише доповнення до медикаментозного лікування, проте в жодному разі не замінює його!  


ПОРАДА 7: Як підібрати оптимальні медикаменти для зниження артеріального тиску


 Єдиного універсального медикаменту для лікування підвищеного тиску не існує. На сьогодні використовують наступні групи препаратів для лікування гіпертонічної хвороби.


1.     Сечогінні препарати: гіпотіазид, індапамід, верошпірон, фуросемід, тощо. Механізм їхньої дії полягає в збільшенні виведення натрію і рідини нирками, що приводить до зменшення серцевого викиду та зниження загального об’єму крові в організмі.


2.     Бета-адреноблокатори : метапролол, бісопролол, небіволол та інші. Вони діють на серце, змушуючи його битись рідше і з меншою силою, тобто зменшують частоту серцевих скорочень, одночасно знижуючи АТ.


3.     Антагоністи кальцію: нормодипін (амлодипін), діакордін,         корінфар-ретард та інші. Механізм дії полягає в розширенні периферичних судин і зниженню судинного тонусу. Внаслідок цього знижується АТ.


4.     Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту: диротон (лізіноприл), берліприл, каптопріл та інші. Вони покращують роботу серця, приводять до розслаблення стінок артерій та вен, що веде до зниження АТ.


Для тривалого лікування не варто приймати ліки з частими побічними ефектами, а також короткочасної дії. Не рекомендується вживати препарати,  що містять резерпін (адельфан, сінепрес, нормотенс, кристерпін та інші), раунатин, бо вони можуть викликати депресію, порушення потенції в чоловіків, загострення виразкової хвороби та інші побічні ефекти. Не бажано тривало приймати клофелін, який викликає значні коливання тиску, що може провокувати гіпертонічні кризи.


УВАГА ! Вибір препарату та дози для лікування гіпертонічної хвороби залишаються за лікарем!


ПОРАДА 8: Про що слід пам’ятати, приймаючи ліки


·        Ліки бажано запивати простою негазованою водою,


·        препарати, що знижують тиск, можуть бути ефективними у одного пацієнта, проте не  забезпечувати такого ж корисного впливу в іншого,


·        ефективність ліків залежить від часу їх прийому,


·        при вживанні деяких ліків можуть загострюватись супровідні захворювання,


·        важливе значення має поєднання ліків. Деякі ліки можуть взаємно підсилювати або зменшувати ефективність один одного,


·        підчас прийому сечогінних засобів можливе виведення калію та зневоднення організму. Тому необхідно паралельно вживати продукти, багаті калієм і калійвмісні препарати (панангін),


·        при призначенні лікарем нового препарату для корекції АТ не забувайте повідомити йому про те, які ліки ви вже приймаєте


ПОРАДА 9: Як досягти тривалого успіху


·        Перед початком лікування потрібно провести вимірювання АТ протягом доби через рівні проміжки часу (наприклад 1-2 години), а також після фізичного та емоційного навантаження,


·        на ранній стадії гіпертонічної хвороби потрібно намагатись досягти ефекту немедикаментозними засобами,


·        необхідно відмовитись від куріння, вживання алкоголю, міцного чаю, кави, надмірного вживання кухонної солі, води,


·        медикаментозне лікування слід починати із застосування одного засобу,


·        на пізніх стадіях хвороби доцільно користуватись комбінацією двох і більше препаратів різних фармакологічних груп,


·        терапія гіпертонічної хвороби повинна бути довготривалою, часто протягом всього життя, можливе лише змінення дози або заміна препарату на більш ефективний,


·        АТ потрібно знижувати повільно (за винятком гіпертонічного кризу),


·        треба прагнути знизити АТ до нормальних величин (140/90 мм рт.ст.),


·        призначаючи ліки, необхідно враховувати їх побічні ефекти,


·        не можна раптово припиняти лікування – це може привести до різкого підвищення АТ і розвитку ускладнень,


·        необхідно вибрати найбільш ефективний засіб, його оптимальну дозу та проводити тривале лікування цим засобом


Пам’ятайте! Найновіші, дорогі та модні препарати  незавжди найкращі та найефективніші.


Гіпертензивний криз – це раптове значне підвищення АТ, що супроводжується появою чи посиленням розладів з боку серця, мозку, нирок.


Основні причини гіпертензивного кризу такі:


·        Припинення або недотримання режиму приймання препаратів, що знижують артеріальний тиск,


·        стресові ситуації,


·        надмірне вживання кухонної солі,


·        метеоумови (сильна спека, перепади атмосферного тиску, сильний вітер тощо),


·        Інфекційні захворювання у хворих з підвищеним АТ (гостра респіраторна інфекція, грип).


Ознаки гіпертонічного кризу:


·        Раптовий початок,


·        високі цифри АТ,


·        порушення з боку серця: серцебиття, поява задухи, біль у ділянці серця, відчуття перебоїв тощо; з боку мозку: сильний біль у голові, головокружіння, двоїння в очах, інші порушення зору, короткочасна сліпота, мерехтіння мушок перед очима, нудота, блювання,  можливі оніміння рук, обличчя; з боку нервової системи: тремор (дрижання), пітливість, відчуття страху, спрага.


ПОРАДА 10: Як себе повести при появі ознак гіпертензивного кризу:


·        Викликати швидку допомогу,


·        покласти під язик таблетку ніфедипіну (короткодіючий препарат з групи антагоністів кальцію) або клофеліну, за відсутності ефекту через 20-30 хвилин, прийом можна повторити,


·        можна прийняти таблетку нітрогліцерину або нітросорбіду під язик та таблетки фуросеміду всередину,


·        після прийому медикаментів слід лягти і різко не вставати.


Сергій Андрейчин


доктор медичних наук, професор

[an error occurred while processing the directive]