[an error occurred while processing the directive]

Подорож «Стежками героїв»

До Дня героїв України, який відзначається у третю неділю травня Тернопільська обласна організація Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» з братством вояків ОУН-УПА «Лисоня» за підтримки Народного депутата України Василя Деревляного провели акцію «Стежками героїв».

Трьома маршрутами вирушили члени партії «Батьківщина», сивочолі воїни-патріоти України та депутати рад різних рівнів Тернопілля.


—    Ми маємо своїх героїв, яких варто пам’ятати і вшановувати, — говорив депутат Шумської районної ради, голова Шумської РО ВО «Батьківщина» Олександр Макаревич.


За день одним з маршрутів вдалося відвідати могилу члена Крайового Проводу ОУН, командира групи «Схід» УПА-південь, учасника великого бою на Гурбах 24 квітня Кропиви (Василя Процюка). Він загинув у бою з підрозділом НКВД у серпні 1944 року у селі Кордитів Шумського району. Саме там, під державними та національними знаменами, прапорами Блоку Юлії Тимошенко всі учасники акції помолилися і заспівали гімн України.


Учасники акції відвідали село Стіжок Шумського району. В свій час Стіжок був центром УПА . 9 травня 1943 року німці спалили село і вбили 58 жителів, потім підрозділи УПА в бою розбили німців. У Стіжку відбулася панахида у новозбудованій автокифальній церкві, яку власноручно, за власні кошти побудували парафіяни . Гостинна громада на чолі з отцем Андрієм супроводжували приїжджих до сусіднього села Антонівці. Унікальний музей УПА просто неба, Антонівецький табір та повстанський цвинтар навіював дух патріотизму, а після розповідей сивочолих воїнів ОУН – УПА очі наливалися слізьми. У 1942-1944 роках Антонівці були центром республіки УПА, куди не ступила нога окупанта. Відділи Івана Климишина (Крука) і Миколи Медведецького (Хрона) тримали оборону Антонівецької повстанської республіки, де діяла підстаршинська школа і школа медсестер, господарська частина і шпиталь. За допомогу та підтримку антонівців, село було вщент знищене енкаведистами. З 500 будинків залишилося лише п’ять.


В цей же день ще дві групи активістів Тернопільської обласної організації ВО «Батьківщина» відвідали визначні місця Тернопільщини, пов’язані із визвольною боротьбою. Вони вирушили у напрямку Теребовлянського та Підгаєцького районів. Учасники акцій під супроводом депутата районної ради, голови фракції партії „Батьківщина” Ульяною Пемковською та заступником голов районної ради, депутатом Теребовлянської райради від БЮТ Йосипом Кацаном  приклонили голови до пам’ятників Степана Бандери, у селі Козівка, Романа Шухевича. Варто зазаначити, що у Козівці активісти побували у криївці, яку у часи визвольної боротьби господар дому здав ворогам. Відтак після 5-годинних боїв загинуло більше 10-ти юних вояків і сім’я, господар якої виявився зрадником.


У селі Гуків Чемеровецького району Хмельницької області, де участь у вшануванні головнокомандувача УПА взяв голова Борщівської РО ВО «Батьківщина», керівник фракції БЮТ в Борщівській районній раді Орест Ярема, а також поклали квіти до меморіалів воїнам УПА в місті Копиченці, де до учасників акції приєднались Копичнецький міський голова, голова Гусятинської районної організації партії ВО «Батьківщина» Володимир Пеляк, депутати Гусятинської районної та Копичнецької міської рад. Побували Тернопільські активісти і у Козівському районі біля погруддя провіднику ОУН Ярослава Старухи (Стяг), що керував національно-визвольним рухом на Закерзонні. Піднімалися на гору Лисоню. На Лисоні кращі сини краю, Українські Січові Стрільці, довели, що вони вміють боронити рідну землю. Понад сімсот мужніх воїнів назавше залишилося на Лисоні. Лисоня стала свідком завзяття і хоробрості січовиків. Незнана досі гора стала знаним на українських землях місцем геройської слави і болючих втрат Українських Січових Стрільців


Не обминули учасники акції і у Підгайцях, могили Романа Купера, народного депутата України, що загинув за нез’ясованих обставин в 1994 році, в часи незалежності. В Підгайцях активістів БЮТу підтримали депутати обласної ради Ігор Мерена та Ірина Баран, голова РО ВО «Батьківщина» Григорій Колодницький.


Наприкінці подорожі і по дорозі додому всі учасники акції співали патріотичні пісні, ділилися між собою враженнями про побачене та почуте.  Своїх героїв варто пам’ятати і поважати, адже без них не було б сьогодення.

[an error occurred while processing the directive]