[an error occurred while processing the directive]

Юлія Тимошенко: \”Нам потрібні нові транзитні шляхи для газу\”

Інтерв\’ю \”Frankfurter Allgemeine Zeitung\”– Пані прем\’єр-міністр, недавно Україна звернулася до НАТО з проханням про приєднання України до плану дій зі вступу до альянсу. Раніше через скептичні настрої всередині країни ви завжди уникали подібних дій. Ви маєте намір тепер добиватися вступу?

– Разом з президентом і спікером парламенту я підписала документ, в якому висловлюється прохання про приєднання України до плану дій зі вступу в НАТО. Але ми повинні розуміти політичну ситуацію в Україні. Така тема, як членство в НАТО, розколює націю, обидва табори дотримуються досить радикальних позицій. 25% населення підтримують вступ країни до альянсу. Інша частина, навпаки, різко негативно ставиться до подібної перспективи. В зв\’язку з цим це питання відноситься до тих спірних тем, які зачіпають цілісність і єдність України. Тому слід пояснити громадянам України, що таке НАТО, реалізацію яких програм воно проводить і що принесе нам вступ.


– Чи може через це питання розпастися країна?


– Для нас найважливішою залишається наша незалежність і наша територіальна цілісність. Тому процес нашої інтеграції з НАТО повинен проходити поступово, крок за кроком. При цьому нинішня ситуація може бути вельми сприятливою для кампанії, яка б пояснювала суть НАТО. Президент, уряд і парламент дотримуються однакових позицій щодо стратегічних цілей України.


– Якби вам зараз зателефонували експерти якого-небудь інституту, що займається вивченням громадської думки, і запитали б вас: \”НАТО – так чи ні?\” – що б ви відповіли?


– На теми, які розколюють країну надвоє, всі українські політики повинні висловлюватися якомога більше. Всі політичні угоди, які коли-небудь підписували президент, парламентська більшість чи опозиція в нашій країні, містять пункт, що остаточне рішення про вступ в НАТО може бути ухвалене тільки в ході всенародного референдуму.


– Україна є найважливішою транзитною країною для російського газу, що йде до Європи, але оскільки Київ і Москва постійно сперечаються про ціни на газ, багато хто ставить під сумнів надійність постачань. Чого нам чекати?


– Останніми роками дійсно нерідко виникали спірні ситуації. З двох причин: по-перше, ми не знайшли об\’єктивної системи для утворення цін на газ і транзит, яка відповідає вимогам ринку. По-друге, починаючи з 2004 року, торговим відносинам заважають корумповані посередники.


– Ви маєте на увазі транзитного монополіста компанію \”РосУкрЕнерго\”, яку багато хто вважає розсадником неочевидних інтересів?


– Корумпована, безцеремонно діюча, компанія \”Росукренерго\”, яка є посередником між Росією і Україною, має бути ліквідована. Російський газовий монополіст \”Газпром\” недавно дав зрозуміти, що він не проти усунення цього посередника і готовий укласти з Україною угоду на прямі постачання.


– Що може Україна зробити для того, щоб скоротити свою залежність від постачань російського газу?


– Разом з іншими країнами ми повинні створювати нові транзитні коридори для газу. Один з цих проектів носить назву White Stream (\”Білий потік\”), і в майбутньому по ньому йтиме газ з Туркменії, Казахстану і Узбекистану в Україну – по дну Каспійського і Чорного морів. У цьому проекті Росія буде задіяна як компаньйон. Подібний проект, поза сумнівом, зробить внесок до диверсифікації і понизить рівень напруженості в регіоні.


– Але в чому причина цієї напруженості?


– Починаючи з 2006 року, Росія підняла ціни на газ у 3,5 рази. З іншого боку, ціни на транзит, які Росія платить за свій експорт до Центральної Європи, залишилися майже без змін. Ми не повинні дотримуватися подвійних стандартів. Якщо вже Росія хоче встановити ринкові ціни, то вони мають поширюватися на всі товари і послуги – у тому числі й на транзит і зберігання газу в наших сховищах. Я виступаю за ціноутворення на газ і транзит, засноване на формулах.


– Чи приведе зростання цін на транзит до того, що газ для Європи подорожчає?


– На ці питання повинні відповідати ринок, а не політика. Але у будь-якому випадку, я думаю, що країни ЄС зацікавлені в довгостроковій політиці ціноутворення. Ринкова ціна на газ, який Росія поставляє в Україну, повинна відповідати ціні на газ на межі з ЄС – за вирахуванням витрат на транзит по цій країні. В даний час ми наближаємося до цього рівня.


– Чи вважаєте ви, що Росія коли-небудь буде готова через подібну угоду відмовитися від такої політичної зброї як газ?


– Ця торгівля завжди мала політичний аспект, і будь-якому керівникові Росії буде складно встояти перед спокусою.


– Ваша співпраця з президентом Ющенком завжди була схильна до криз. Ви разом виграли \”помаранчеву революцію\”, потім він відправив вас у відставку, а зараз знову призначив прем\’єром. Як складаються стосунки між вами сьогодні?


– У нашій спільній роботі я завжди була тим партнером, на якого можна було покластися і дії якого були передбачувані. На виборах 2004 року я підтримувала президента, і з того моменту завжди виступала за концепцію демократичної коаліції. В даний час єдність демократичної команди є основою для реформ, а головною цінністю є інтеграція з Європою. Я зроблю все можливе для того, щоб наша спільна робота проходила гармонійно і зважено. За такої умови я готова підтримати президента у випадку, якщо він виставить свою кандидатуру на другий президентський термін.


– Чи означає це, що ви готові відмовитися від своїх амбіцій, якщо ваша коаліція протримається до наступних виборів?


– Мої політичні амбіції і плани не позначаться на тих шансах для нашої країни, над якими ми так довго працювали. І тим не менше, все це не повинно перетворюватися на вулицю з одностороннім рухом. Президент і я повинні спільними зусиллями робити внесок у нашу співпрацю.


Конрад Шуллер

[an error occurred while processing the directive]