[an error occurred while processing the directive]

Щодо критики дій уряду

Які б аргументи не висували проти Уряду Тимошенко. Все ж саме цей Уряд, в умовах економічної та політичної кризи продовжує працювати для добробуту українців

Аргумент опонентів №1: у проблемах в економіці винна не світова криза, а діяльність уряду Тимошенко.


Контраргументи:


1.      Досі уряд вдало утримував основні макропоказники, забезпечував розвиток бізнесу, ріст доходів громадян і перевиконання державного бюджету


Рівень росту ВВП аж до вересня 2008 р. прискорювався – від 4,9% на початку року до 7,1% за січень-серпень. Темпи щомісячної інфляції вдалося загальмувати з 2-3% до 1,1% у вересні. Причому у липні-серпні вперше за останні два роки спостерігалося загальне зниження цін (дефляція склала 0,7%).


За 9 місяців 2008 р. на чверть зріс оборот роздрібної торгівлі, збільшилися обсяги транспортних послуг. Значно швидшими темпами, ніж торік, зростали експорт (за 7 місяців 2008 р. +46,6%) і прямі іноземні інвестиції в Україну (за півроку +7 млрд. доларів проти 3 млрд. доларів за І половину 2007 р.). Майже на чверть зросли обсяги виробництва у машинобудуванні. Селянин за підтримки уряду зумів виростити і зібрати рекордний врожай – станом на 1 жовтня було зібрано 44,8 млн. тонн (проти 29 млн. тонн за весь 2007 р.).


Президент Ющенко в інтерв’ю діловим виданням заявив: «Більш слабкої бюджетної політики Україна не знала». Але можливо Президенту варто було б згадати, як він спільно із Партією регіонів блокував бюджетну політику уряду, зокрема повністю зірвавши приватизацію в 2008 р. Але незважаючи на ці складності уряд зумів виконати бюджет за 9 місяців 2008 р. із профіцитом в 3,2 млрд. грн. Паралельно погасив державні борги за минулі роки ще на 3,6 млрд. грн. Реальні (тобто вже з урахуванням інфляції) доходи громадян за 8 місяців зросли на 13,4%.


2.      Україна стикається із дуже схожими економічними проблемами, що і інші країни світу.


Так само як і в Україні – в Росії спостерігається гальмування промислового зростання і росту ВВП. За 9 місяців промисловий ріст в Росії склав 5,4%, в Україні 5,1%. Схожа тенденція в деяких країнах Європи триває вже кілька місяців. Скажімо, у Латвії промислове виробництво знижується ще з травня. Причому у серпні порівняно до серпня 2007 р. воно впало на рекордні 11,1%. Суттєві проблеми із зниженням промислового виробництва мають також Польща, Литва, Болгарія, Іспанія, Франція.


Так само як і Україна – Ірландія, Греція і Німеччина зараз змушені посилювати довіру населення до банківської системи, даючи більш суттєві гарантії повернення депозитів


Так само як і Україна – Угорщина і Сербія мають певні проблеми із стабільністю фінансової системи і змушені звертатися по кошти до МВФ. Після переговорів з урядом, МВФ фактично погодився виділити Україні у разі потреби близько 14 млрд. доларів


Так само як і Україна – Румунія, Мексика, Бразилія мали проблеми на валютному ринку – їхні валюти значно дешевшали щодо долара.


 


Аргумент опонентів №2: раніше Тимошенко заявляла, що світова економічна криза Україні не загрожує, тепер непослідовно лякає „економічним цунамі”


Контраргументи:


1. Прем’єр-міністр, на відміну від багатьох народних депутатів і чиновників Секретаріату Президента відповідально ставиться до своїх заяв. І обережність її попередніх заяв пояснюється саме бажанням „не нашкодити” не нагнітати і без того непросту ситуацію в економіці.


2. Найбільш небезпечні речі в світовій економіці стали відбуватися дійсно в останні тижні. Якщо до вересня 2008 р. криза стосувалася передусім фінансових ринків, то, у вересні у світі почалося вже масштабне скорочення виробництва. Ще в липні-серпні ціни на сталь перевищували 1100 доларів за тонну (3-місячні ф’ючерси, Лондонська біржа металу), а вже у вересні впали нижче 700 доларів.


Світова економічна криза розвивається дійсно стрімко. Наприклад, лише за один день (7 жовтня) власники американських цінних паперів втратили близько 700 млрд. доларів. Лише за один день – 6 жовтня – російський фондовий індекс впав на 20%. Ще у вересні рівень безробіття в Україні був на рекордно низькому рівні – 1,8% працездатного населення. Але вже на початку жовтня у зв’язку із кризою почалися звільнення.


3. Прем’єр-міністр зараз мобілізує політиків не на розгрібання «авгієвих стаєнь», а більшою мірою на профілактичні заходи щодо боротьби із кризою. Порівняно із іншими країнами, світова економічна криза зачепила Україну меншою мірою. Адже, наприклад, банківська система зараз продовжує бути непорушною. А от, скажімо, в Ісландії, яка неодноразово визнавалася найбільш комфортною країною для проживання людини, зараз вся банківська система опинилася на межі банкрутства. Так, в Україні зараз суттєво скоротилася кількість вакансій і мали місце звільнення на певних підприємствах, але ця хвиля не є такою масовою, як у США. Там, наприклад, за прогнозами Wall Street Journal, щомісяця в найближчий рік будуть звільнять близько 72 тис. американців.


 


Аргумент опонентів №3: це уряд винен у заморожуванні банківських депозитів населення і знеціненні гривні


Контраргументи:


1. Згідно із статтями 99 і 100 Конституції України, а також ст. 6 і 7 Закону України «Про Національний банк України», питаннями валютного і банківського регулювання в Україні займається виключно Національний банк України.


2. Рішення щодо припинення саме дострокового повернення депозитів приймалося виключно Нацбанком (постанова №319 від 11.10.2008). Замороження дострокової видачі депозитів має на меті припинити паніку серед вкладників. Аналогічний механізм НБУ успішно використав у листопаді-грудні 2004 р. – тоді усі вклади було повернуто, жоден банк не впав, а починаючи із 2005 р. відновилося зростання депозитів і кредитів. До речі, за час роботи уряду Тимошенко (9 місяців 2008 р.) загальний обсяг депозитів зріс на 21,4% або майже на 60 млрд. грн.


3. Поступове зниження курсу гривні передусім пов’язано із зниженням надходжень від експорту – передусім, в наслідок світового падіння попиту і цін на метал (забезпечує до 50% валютної виручки України).


 


Аргумент опонентів №4: БЮТ зараз блокує трибуну парламенту, заважаючи приймати антикризові закони.


Контраргументи:


1. 21 жовтня 2008 р. спікер парламенту Арсеній Яценюк поставив на голосування лише один законопроект – №3294. Навіть з назви законопроекту чітко видно, що він стосується виключно фінансування позачергових виборів. Позачергові вибори на фоні світової економічної кризи – це небезпечний крок. Аби не допустити цього, БЮТ заблокував трибуну. Спільне намагання Віктора Ющенка і Віктора Януковича під ковдрою антикризових законопроектів протягнути 418 млн. грн. на проведення виборів – це політична непорядність перед власним народом.


2. Прем’єр-міністр запропонувала повернутися виключно до антикризових законопроектів вже наприкінці цього тижня. Цей час необхідний аби провести експертизу і звести наявні зміни до 49 законів у два спеціальних законопроекти, які буде легше провести через парламент.


 


Аргумент опонентів №5: у БЮТ взагалі немає антикризового пакету законопроектів, але вони ставлять палки в колеса прийняттю президентських пропозицій з політичних мотивів


Контраргументи:


1.      У БЮТ вже напрацьований пакет пропозицій. Основна мета якого підтримати українського виробника, зайнятість населення і нормальний рівень його доходів.


Серед заходів, які пропонуються:


·        бездефіцитний бюджет,


·        скорочення на 20% виплат чиновникам, максимальна економія на обслуговуванні держслужбовців (зокрема, на автомобілях, пальному),


·        значне збільшення державних інвестицій у виробництво та покращення інфраструктури, це збереже економічний розвиток і робочі місця,


·        створення спеціального стабілізаційного фонду, який формується за рахунок коштів від приватизації і міжнародних організацій, і єдина мета і функція якого – централізовані інвестиції держави у виробництво, у запобігання впливу світової економічної кризи,


·        мораторій на запровадження нових пільг,


·        переговори із експортерами щодо можливостей спрямування частини експортних потоків на внутрішній ринок,


·        зниження цін на житло і одночасне посилення будівництва шляхом законодавчого зменшення зборів при будівництві,


·        запровадження окремих додаткових податків і зборів (передусім, податок на багатство, який сплачуватимуть власники виключно великих об’єктів нерухомості) і який має значно посилити місцеві бюджети,


·        посилення довіри до банківського сектору шляхом збільшення вдвічі (з 50 до 100 тис. грн.) гарантованих виплат по депозитах з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Уряд додатково на ці цілі спрямує 1 млрд. грн.,


·        заборона спрямовувати гроші, сплачені за воду, електроенергію і газ, на офшорні рахунки власників підприємств житлово-комунальної сфери,


·        спрямування усіх доходів банківської системи протягом наступних двох років не на дивіденди, а на інвестиції в самі банки.


 


Окремо підготовлений перелік заходів підтримки для металургійної галузі – зокрема, можливості прискореного повернення ПДВ, розстрочки по платежах перед державними установами (передусім, перед «Укрзалізницею»).


 


2. Президентські і прем’єрські пропозиції по деяких пунктах збігаються (наприклад, щодо бездефіцитного бюджету та збільшення гарантованих виплат по депозитах). Але окремі заходи, запропоновані Президентом до кінця не продумані. Наприклад, дійсно популістська ідея звільнити 20% державного апарату. Звільнити можна. Але, по-перше, на компенсації за звільнення кожному працівнику, наприклад, Секретаріату Президента доведеться заплатити не менш ніж в 5-6 тис. грн. А по усій вертикалі мова буде йти про десятки мільйонів гривень. По-друге, виникає питання: чим зайняти звільнених людей? По-третє, арифметичне скорочення апарату без його системного реформування навряд чи призведе до покращення його ефективності. Натомість уряд пропонує пропорційно на 20% зменшити витрати на чиновників, не скорочуючи їх кількісно і не збільшуючи безробіття.


 


Аргумент опонентів №6. Тимошенко скорочуватиме соціальні виплати і соціальні пільги


Контраргумент:


Уряд протягом 9 місяців чітко дотримувався своїх соціальних пріоритетів – людям сплачено вже більше 6 млрд. грн. компенсацій по внесках у Ощадбанку СРСР, середня зарплата зросла на 351 грн. або на 23%, в півтора рази збільшилися виплати при народженні дитини.


Прем’єр-міністр чітко заявила, що мова не йде про скорочення соціальних виплат і пільг. Більш того, прем’єр зазначила, що усі соціальні виплати будуть проіндексовані на розмір інфляції. Але за часів кризи соціальні виплати не можуть зростати такими темпами, як за попередні місяці. Тобто соціальні виплати зростатимуть, але меншими темпами. Не буде запроваджуватися нових пільг. У той же час, бездефіцитний бюджет і обережна соціальна політика допоможуть уряду і надалі знижувати інфляцію в Україні.

[an error occurred while processing the directive]