[an error occurred while processing the directive]

На стихійному лиху продовжують «наживатися»

Стихійне лихо, що влітку пронеслося над Західною Україною, окрім усього іншого ще й стало випробуванням для влади на усіх рівнях на елементарну людську порядність та профпридатність. Адже моральну чесноту – гріх наживатися на чужій біді – ще ніхто не відміняв.

Попри те, що кошти, які виділив Кабінет Міністрів України, прийшли ще в серпні та у значних розмірах – область отримала понад 90 мільйонів гривен, -швидко розібратися із наслідками стихії та допомогти селами полатати значно пошкоджену господарку на місцях явно не змогли, а чи не захотіли?


Вже 19 серпня на рахунках сільських та селищних рад були кошти з допомогою яких мали ремонтуватись комунальні дороги та інші об’єкти соціальної сфери, пошкоджені під час затоплення. У середині вересня, оцінивши завдану шкоду автошляхом та визначивши об’єми необхідних ремонтних робіт, працівники Тернопільського облавтодору уклали із головами сільських та селищних рад угоди. За словами начальника цієї організації Ігоря Тернового « Були проведені роботи та досягнуті домовленості із постачальниками будматеріалів. Ми готові були розпочати ремонтні роботи більше місяця тому. Тримали на Монастирищині техніку, спеціалістів, чекали лише на те, щоб надійшли кошти від замовників». Зауважимо, що гроші уряд виділив місяць до того. Здавалося б, є замовник – сільська рада, є  виконавець – облавтодор, на рахунку є кошти. Отож наслідок – поремонтована дорога. Та дарма. Ось тут і починається детективна історія. Посилаючись на пункт 21 постанови КМУ № 689 начальник головного управління Державного казначейства в Монастириському районі Юрій Грабар, відмовляється здійснювати не те, що 50 % а й 30% передоплату виконавцю. До речі далі у тому ж таки 21 пункті тієї ж Постанови йдеться: « Попередня оплата товарів і послуг може здійснюватися у розмірі не більше 30 відсотків вартості на строк не більше 90 днів, а робіт – у розмірі не більше ніж 50 відсотків вартості не більше ніж 120 днів.» Саме так вчинили у інших районах, зокрема Борщівському, де вже давно успішно працює державна організація «Тернопільський облавтодор». А монастирські чиновники промарудили їх більше місяця та так, що тернопільські шляховики забрали техніку з району.


 Здавалося б, а чому не здійснити замовлення «Тернопільоблавтодору» – обласній державній структурі, адже це не лише зарплата для її працівників, наших з вами співмешканців, це перш за все податки до нашого місцевого бюджету. Тобто наші гроші. То ми б мали бути патріотами краю. Та місцеві чиновники кажуть : «Ніззя!» І понад дев’ять мільйонів гривень, виділених для ремонту комунальних доріг Монастириського району залишаються на рахунках, а  добрі керівники з обласної державної адміністрації, замість того, щоб сприяти в здійсненні робіт місцевою організацією, щоб поповнювати обласний бюджет,  настійно рекомендують залучити до освоєння коштів певні приватні структури. І сільські голови, не зважаючи на те, що вже мають підписані угоди із «Тернопільоблавтодором», укладають наступні – із приватними, часто мало кому відомими структурами. Безумовно, в час «ринкової економіки» село має право вибирати з ким і яким чином йому укладати угоди, але важко навіть уявити яку б «неустойку» довелось сплатити сільраді «Тернопільавтодору», за не те що розірвання угоди, їх, до слова, ніхто не розривав, а елементарну підставну комбінацію.


Детективності даному сюжету надає ще й те, що для приватних структур місцеве казначейство гроші виділило. За якими схемами спрацювали і замовники, і виконавці – окрема тема і розвивати її будуть відповідні органи. Але вже нині можна сказати, що деяких сільських голів, які ставили свої підписи,  «добрі обласні високопосадовці», як то кажуть, підвели до буцегарні.


Як сказав начальник контрольно-ревізійного управління в області Ігор Романків : «Ми разом з головою обласної ради Михайлом Миколенком, начальником «Тернопільського облавтодору» Ігорем Терновим, заступником начальника податкової Богданом Голиком, 28 живтня відвідали Монастирищину, де побачили невтішну картину. Підозрілі організації, з якими заключили договори по ремонтах доріг робіт взяли гроші, а своїх зобов’язань практично не виконують, люди обурюються, адже коли випаде сніг, ремонтувати вибоїни буде неможливо. Взагалі-то – є документ – «Генеральний план», поданий до Кабінету Міністрів України і підписаний головою Тернопільської ОДА Юрієм Чижмарем,  за яким ремонтувати усі понівечені стихією комунальні дороги мав  би саме «Тернопільавтодор». Чому все так змінилося – будемо розбиратися і обов’язково будемо з’ясовувати, що за фірми взялися за виконання цих робіт, та чому порушують терміни згідно заключних договорів.»


Варто зазначити й те, що в період з 15 по 22 вересня поточного року працівниками облавтодору, спільно з предстанвиками трьох сільрад Монастириського району вже були складені акти дифектів по комунальних  дорогах, після чого розроблена кошторисна документація і заключені договори. Зате гроші з казначейського рахунку сільрад так і не надійшли.


Внаслідок втрати замовлення вартісттю 346,6 тис грн., ДП «Тернопільський облавтодор» буде недоотримано заробітньої плати — 300 тисяч гривень, не мплачено до держбюджету ПДВ в сумі 576,6 тисяч гривень, до пенсійного фонду та соцстраху — 117 тис. грн., до місцевого бюджету прибутковий податок з громадян – 45 тис. грн. та податок на прибуток в розмірі 150 тисяч гривень.


До того ж є інформація про те, що деякі організації, з якими заключили договора по ремонту доріг практично не мають статутного фонду і, за офіційними документами мають одного чи двох працівників. По з’ясуванні всіх обставин Обласній адміністрації та окремим сільським головам за всі порушення та помилки доведеться відповідати перед законом.


 

[an error occurred while processing the directive]