[an error occurred while processing the directive]

Тези щодо газового конфлікту між Україною та Росією

Україна твердо захищає власні національні інтереси, протистоїть грубому шантажу з боку Росії та відстоює справедливу ціну на газ у відповідності до зниження всіх світових цін на енергоносії.


  1. Перекривши постачання газу, Росія порушила умови міждержавної угоди – Меморандуму про співпрацю в газовій сфері, укладений між прем’єрами двох країн.

2 жовтня 2008 року прем’єр-міністри України підписали Меморандум, в якому передбачався трирічний перехідний період на середньоєвропейські ціни на газ у випадку сплати Україною всього боргу за газ. 30 грудня Україна перерахувала останні 1,5 млрд. дол. за борг листопада та сплатила авансом за грудневі поставки газу. Незважаючи на це, Газпром відмовився вести переговори про трирічний перехідний період, та у формі шантажу заявив неприйнятну для України ціну на 2009 рік. В таких умовах уряд України діяв та діє виключно в національних інтересах, відмовившись підписувати договір на умовах Газпрому.


 


 



  1. Цінова пропозиція Росії і Газпрому є політичною умовою, яка не має жодного економічного обґрунтування. Пропозиція українського уряду ґрунтується на конкретних розрахунках.

На 2009 р. середня річна ціна російського газу в Німеччині визначена на рівні 280 дол. США. Відповідно, для України ринкова ціна на кордоні Росії та України формується таким чином: ціна в Німеччині (280 дол.) мінус транспортні витрати на постачання газу через Чехію, Словаччину та Україну (55 дол. ) – і має становити не більше 225-230 доларів. Якщо керуватися Меморандумом і домовленістю про трьохрічний перехід на європейську ринкову ціну, ціна газу в 2009 році в Україні повинна коливатися від 204 до приблизно 210 доларів.


Якщо Росія відмовиться від такого підходу і продовжуватиме наполягати на ціні в 250 дол., в такому разі український тариф на транзит має також піднятися на 30% і складати приблизно 2-2,2 дол. за 1000 куб. м. на 100 км. Уряд не поступатиметься цими принципами за жодних умов.


 


 



  1. Накопичені урядом протягом 2008 року запаси газу у підземних газосховищах дозволяють Україні протистояти газовому шантажу Росії.

Завдяки переходу на прямі відносини між Нафтогазом України і Газпромом, а також постійній прагматичній роботі Уряду Тимошенко з Урядом Путіна, у 2008 році здобути ряд переваг. Внаслідок того, що з внутрішнього ринку було усунуто структури РосУкрЕнерго і Фірташа, які туди зайшли за підтримки Ющенка і Януковича у 2006-2007 рр., Нафтогаз заробив достатньо грошей, щоб розрахувати з боргами і закупити газ в для підземних газосховищах. Зараз цей газ використовується для потреб населення, опалення та промисловості навіть в умовах порушення Росією своїх зобов’язань.


Якщо пригадати 2006 рік, то відключення газу було доволі ефективним механізмом – в Україні тоді не вистачало газу для внутрішніх потреб і могла виникнути ситуація з відключенням населення у сильні морози. Тепер завдяки закачуванню достатньої кількості газу в газосховища, російський газовий шантаж не має ефекту.


 


 



  1. Криза між Україною і Росією була закладена в 2006 р. після створення схеми РосУкрЕнерго.

Постійні конфлікти між Україною та Росією пояснюються існуванням газового посередника – компанії РосУкрЕнерго (Фірташа). Саме посередник затримував розрахунки між Нафтогазом і Газпромом і робить це досі для отримання власного прибутку: гроші, переведені Нафтогазом 30 грудня лише 12 січня будуть переказані РосУкрЕнерго Газпрому. Власник РосУкрЕнерго Фірташ розраховував у січні ще раз заробити на валютній спекуляції з гривнею і доларом. Проте непоступливість Уряду зірвала ці плани і повністю дискредитувала РосУкрЕнерго в очах Газпрому та українських покровителів.


 



  1. Жорстка і непоступлива позиція Тимошенко у газовому питанні та відносинах з Газпромом і Путіним – яскравий доказ відсутності будь-яких намірів отримати за будь-яку ціну підтримку Кремля на виборах Президента України.

Ю.Тимошенко втретє (після газового конфлікту 2006 р. та початку 2008 р.) продемонструвала здатність чинити опір російському тиску. Тому як і на початку 2008 р., в разі продовження опору шантажу Газпрому, Кремль буде змушений сісти з стіл переговорів.


 


 



  1. Газпром вдається до силових механізмів і шантажу, щоб відволікти увагу від власних проблем

За власними оцінками Газпрому, внаслідок падіння світових цін на нафту російська компанія отримає в 2009 р. на 20 млрд. дол. менше прибутків. Звідси прагнення витиснути гроші з усіх споживачів. Однак це лише спроба Росії перекласти, зокрема на Україну, власні прорахунки у завищених прогнозах щодо прибутків від постачання нафти і газу.


 


      7.   Щодо заяви Партії регіонів. Януковичу варто згадати, що за його друге прем’єрство ціна на російський газ збільшилась вдвічі. Від Єханурова він прийняв ціну в 95 доларів, а Тимошенко „здав” ціну в 180. Тай РУЕ було створено в 2004 році за участі Януковича


 


Із заяви українського керівництва щодо ситуації з постачанням газу


 


31 грудня 2008 року переговори делегації “Нафтогазу” з представниками “Газпрому” закінчилися безрезультатно. Українська сторона відповіла відмовою на пропозицію “Газпрому” про ціну постачань у 250 доларів з наступного року. Після чого Газпром заявив, що з 10 ранку 1 січня в повному обсязі припинить постачання газу споживачам України.


Вночі 1 січня 2009 року президент і прем’єр України зробили спільну заяву щодо постачань і транзиту російського природного газу.


 


“Ми цінуємо домовленості між нашими країнами, досягнуті президентами обох держав, від 12 лютого 2008 року і взаємні зобов’язання, зафіксовані в меморандумі між урядом Російської Федерації і Кабінетом міністрів України про співпрацю в газовій сфері від 2 жовтня 2008 року, вважаємо їх істотним кроком, направленим на поліпшення взаєморозуміння і практичної співпраці в цій галузі.


Положення меморандуму передбачають, що при виконанні українською стороною своїх зобов’язань щодо розрахунків за поставлений українським споживачам природний газ з 1 січня 2009 року будуть встановлені прямі довгострокові відносини між ВАТ “Газпром” і НАК “Нафтогаз України” про постачання газу в обсягах, які забезпечать його баланс для повного задоволення потреб українських споживачів без посередників.


Меморандум також передбачає поетапний перехід протягом трьох років до ринкових економічно обґрунтованих і взаємно погоджених цін на російський природний газ для споживачів України і тарифів на його транзит через територію України.


 


 


Українська сторона повністю розрахувалася з російською стороною за природний газ, отриманий в поточному році. Таким чином, станом на 1 січня 2009 року Україна не має перед Російською Федерацією жодних заборгованостей за природний газ.


 


За нашими розрахунками, зробленими на підставі меморандуму, на початку 2009 року ціна на російський природний газ для України на українсько-російському кордоні повинна складати $201 за 1 тис. куб.м, ставка транзиту територією України – не нижче $2 за 1 тис. на 100 км. відстані. Запропоновані Російською Федерацією умови про підвищення цін на газ до $250 з урахуванням різкого падіння світових цін на нафту є фактичним встановленням для України середньоєвропейської ціни на природний газ. В той же час російська сторона пропонує зберегти ставку транзиту $1,7, що більш ніж удвічі нижче за середньоєвропейські показники.


 


Ми продовжимо переговори з російськими партнерами на підставі згаданого меморандуму.


 


Проте оскільки до 1 січня 2009 року домовленості між українською і російською сторонами не досягнуто, керівництво України закликає російських партнерів дотримуватися взаємних зобов’язань України і Російської Федерації щодо обсягів транзиту природного газу європейським споживачам і забезпечення балансу газу українським споживачам за чинними на сьогоднішній день ціновими параметрами.


Заявляємо, що громадяни України будуть і надалі забезпечені природним газом в необхідних для власного споживання обсягах. Жодна українська сім’я не відчує ускладнень, оскільки Україна має достатні об’єми газу в сховищах, що дозволить забезпечувати власні потреби протягом тривалого часу. Продовження міжурядових переговорів щодо постачань російського природного газу не може бути і не буде приводом для обмеження надання комунальних послуг для населення, зокрема теплопостачання.


 


Закликаємо російську сторону у дусі стратегічного партнерства і традиційних дружніх відносин між нашими країнами докласти спільні зусилля для швидкого завершення переговорного процесу про постачання і транзит газу. ”


 

[an error occurred while processing the directive]