[an error occurred while processing the directive]

Про відповідальність НБУ за махінації із валютним курсом

Згідно із статтями 99 і 100 Конституції України питаннями валютного регулювання в Україні займається виключно Нацбанк. Ст. 99 Конституції чітко говорить: «Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави – Національного банку України». Національний банк України протягом останніх місяців діє строго навпаки. Він свідомо понижує гривню та дестабілізує ситуацію на валютному ринку.

В грудні минулого року за ініціативи глави Уряду та Блоку Юлії Тимошенко було  створено парламентську тимчасову слідчу комісію, яка документально довела чисельні корупційні зловживання керівництва Нацбанку в особі його голови Володимира Стельмаха.


 


Так, банк «Надра», придбаний олігархом-регіоналом Фірташем лише за 60 мільйонів доларів, отримав рефінансування (допомогу) від НБУ в 7 мільярдів доларів – такої суми не надано жодному іншому банку! Як зазначила Юлія Тимошенко, «коли один банк отримує майже п’яту частину всього, всієї емісії Національного банку, це 7,1 млрд., і це більше, ніж всі інші банки, в той час, коли цей банк на кануні такої махінації був куплений за 60 млн. доларів, я хочу вам сказати, що це макрокорупційна, макроспекулятивна операція, яка прямим чином руйнує національні інтереси країни, руйнує стабільність економіки, руйнує стабільність фінансової системи, нищить гривню, і, більше того, практично знищує родини, які або на депозит поклали гривню, або взяли валютні кредити, нищить весь бізнес, ставить під загрозу банківську систему».


 


Також, як стверджують фінансові аналітики, мільярди гривень, які Нацбанк виділяв зі своїх резервів на рефінансування окремих комерційних банків за мовчазної згоди НБУ не використовуються за прямим призначенням, а тут же повністю витрачалися на купівлю валюти на міжбанківському валютному ринку з метою спекуляцій, що провокує ще більший попит на долари і євро, а відтак зростання їхнього курсу.  Таким чином, НБУ власноруч фінансував ділків, які заробили на знеціненні гривні, і паралельно посилював валютний ажіотаж.


 


26 грудня Верховна Рада України прийняла постанову, в якій  висловила недовіру правлінню Національного банку України. Цією ж постановою парламент офіційно звернувся до Президента України Віктора Ющенка з вимогою невідкладно внести подання на звільнення голови Національного банку України Володимира Стельмаха. (Голову НБУ звільняє Рада, але лише за поданням Президента – так вимагає Конституція).


 


Президент проігнорував вимогу парламенту. І це при тому, що навіть високопосадовці Секретаріату Президента офіційно заявляли про підозри щодо корупції в діях правління НБУ: „Критерії розподілу цих величезних ресурсів (валюти із золотовалютних резервів НБУ – Авт.) незрозумілі не тільки суспільству, але і самим суб’єктам ринку. Це викликає справедливі підозри в наявності корупційної складової в діях НБУ” (Перший заступник голови Секретаріату Президента України  Олександр Шлапак, брифінг, 30.10.2008). Більше того, навіть сам Президент України .Ющенко ще 2 грудня 2008 р. офіційно пригрозив „жорсткими кадровими рішеннями” щодо керівництва НБУ.


 


Пройшло вже два місяці, а Президент і не думає звільняти Стельмаха. В останні тижні відновилася стара вакханалія з різницею валютних курсів. Різниця між курсом НБУ і реальним готівковим курсом зараз сягає 1,2-1,3 грн. на кожному доларі. На цій різниці заробляють чималі кошти деякі банки і спекулянти.


15 січня Верховна Рада ухвалила ще одну постанову, в якій знову вимагає від Ющенка зробити подання на звільнення Стельмаха з посади голови Нацбанку і призначення нової кандидатури на цю посаду.


Зрозуміло, що, послідовно відмовляючись звільнити Стельмаха, Ющенко бере на себе відповідальність за його маніпуляції з гривнею. Саме з ініціативи Віктора Ющенка і відбулося призначення пана Стельмаха. Вони є давніми соратниками ще з тих часів, коли чинний Президент сам очолював Нацбанк. Cтельмах був його заступником. В 1998-99 роках, коли вони обоє керували Нацбанком,  гривня знецінилась майже втричі! Віктор Ющенко та Голова НБУ Володимир Стельмах – це єдина команда, яка контролює НБУ ось уже 15 років.


Прикриває Стельмаха і частина Партії регіонів. Десятки депутатів-регіоналів 15 січня не голосували за його відставку, зокрема й депутат Юрій Бойко, який тісно пов’язаний з Фірташем! Це зайвий раз доводить справедливість звинувачень у причетності верхівки регіоналів до маніпуляцій Нацбанку з валютним курсом та золовалютними резервами.     


Ще кілька місяців такої „ефективної” і „прозорої” валютної політики – і в країни не буде достатньо валюти, аби оплатити критичний імпорт – передусім, енергоносіїв. Безвідповідальна політика Нацбанку робить більш дорогим і обтяжливим зовнішній борг держави, а також зовнішні борги українських підприємств і українських банків. Той же НАК „Нафтогаз України” буде змушений купувати долари для оплати газу по більш високому курсу – це вимивання коштів з державного підприємства.


 


Вакханалія з обмінним курсом, різке зростання готівкового курсу долара б’є по сімейних бюджетах мільйонів українців, які мають валютні кредити на житло, автомобілі, побутову техніку.


 


Стрімке зниження курсу гривні, збільшення виплат підприємств по валютних кредитах розкручує інфляцію в Україні. В останні місяці стрімке подорожчання фіксується саме на тих ринках, які залежать від імпорту і від курсу долара. Передусім, мова йде про стратегічно важливий ринок ліків і медичних препаратів. Значна частина провини за те, що хворі зараз змушені переплачувати за імпортний інсулін і аспірин, лежить саме на керівництві Нацбанку (а також на плечах Президента, який зупинив дію постанов уряду щодо обмеження торговельних надбавок на ліки).


 


За все це несе відповідальність керівництво Національного банку.


 


Позиція Уряду, особисто Юлії Тимошенко, всього нашого Блоку полягає в тому, що Національний банк має негайно отримати нового керівника і змінити свій керівний склад. Нова команда в НБУ має навести порядок з обмінним курсом гривні, з відсотками по кредитах підприємствам, які вже зашкалили за 30%, навести порядок з рефінансуванням банківської системи без корупції і так, щоб гроші потрапляли в реальний сектор економіки, а не на спекулятивні ринки.


 


 


Додатково для довідки


 


Зі Звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи


 


…НБУ не вдалося досягти необхідного рівня прозорості в роботі нагляду, зокрема щодо процедур рефінансування та стабілізації банків. Протягом жовтня-грудня 2008 р. Національний банк України активно надавав комерційним банкам так звані стабілізаційні кредити. Розподіл коштів для банків проводиться Національним банком України, на нашу думку, із численними порушеннями ним же затверджених актів.


Так, згідно неофіційних джерел (оскільки офіційну інформацію НБУ відмовився надавати), із загальної суми стабілізаційних кредитів станом на 15 грудня 2008 року, два приватних банка («Надра» та «Родовід Банк») отримали видповідно п’яту частину (7,1 млрд. грн.) та 5% (2,2 млрд.грн.) від загальної суми. В той же час, державний банк «Укрексімбанк» отримав суму рефінансування, яка у 5 разів менша, ніж у банку «Надра» – 1,4 млрд. грн.., а банк «Ощадбанк» отримав 4 млрд. грн. Навіть сума рефінансування «Промінвестбанку», який тривалий час знаходився на грані банкрутства є набагато меншою, ніж у банку «Надра» і становить 6,03 млрд. грн.


 


… Обов’язковою умовою рефінансування є передбачена у абзаці 3 Листа Національного банку України від 22.10.2008 р. вимога про те, що кредит рефінансування для підтримання ліквідності надається банку в сумі до 60% статутного капіталу банку та у межах 90% номінальної вартості наданих банком в забезпечення акцій/паїв із урахуванням процентів за користування кредитом і пені. Кредит надається на термін до одного року за процентною ставкою 15% річних, розмір якої протягом дії кредитного договору не змінюється. Для деяких банків (наприклад, банку “Надра”), за неофіційною інформацією, обсяг рефінансування майже у 20 разів перевищив розмір статутного капіталу…


 


… На звернення до НБУ про надання інформації щодо того, які зобов’язання було взято банками за кредитами рефінансування та чи здійснюється Національним банком України постійна перевірка виконання таких зобов’язань та цільового використання коштів, отриманих банками як інструментів стабілізації, офіційної відповіді не отримано.


Такі дії Національного банку України про необґрунтоване надання окремим комерційним банкам переваг у порівнянні з іншими банками України, зокрема і державними, щодо обсягів рефінансування та порядку його отримання, непрозорість процедур на ринку рефінансування, яка вже стала предметом обговорення у міжнародних колах, відсутність ефективного контролю щодо використання отриманих коштів для фінансування реального сектору можуть свідчити, на думку Тимчасової слідчої комісії, крім серйозних прорахунків у системі надзору, також і про ознаку корупційних дій…


… Порівняння, на підставі знову ж таки офіційно неперевірених даних, обсягів валютних інтервенцій з обсягами рефінансування банків у другій половині жовтня ц.р. свідчить про вибухоподібне зростання, за прямим сприянням НБУ, пропозиції гривні в обмін на валюту. Банки були обмежені у кредитуванні клієнтів і скористалися можливістю заробляти на обмінних операціях та курсовій різниці. Про це свідчать порівняння закритих даних про обсяги відкритої валютної позиції провідних банків в динаміці із даними про валютні інтервенції НБУ та офіційний курс гривні до долару.


http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_2?id=&pf3516=3565&skl=7


 


В умовах світової кризи валюти девальвують в багатьох країнах


Девальвація національних валют, пов’язана з впливом світової економічно кризи, відбувається не лише в Україні. Ісландська крона, наприклад, знецінилась на кінець минулого року на 41 відсоток, на 23% щодо долара впав польський злотий. В Угорщині національна валюта “полегшала” на 20 відсотків.


У Росії з її енергоекспортним потенціалом рубль упав по відношенню до долара до найнижчого значення за останні 6 років – на 24% із серпня 2008 року. Причому через падіння світових цін на нафту експерти прогнозують його подальше падіння.


Навіть у стабільній, як прийнято вважати, Білорусі керівництво країни, на фоні світової кризи, також була змушена знецінити курс білоруського рубля на 20%, що викликало неабияку паніку у населення.


 

[an error occurred while processing the directive]