[an error occurred while processing the directive]

Виступ Юлії Тимошенко на нараді щодо аграрної галузі від 26.01.2009

Я хотіла б ще раз, перед тим, як розпочати нашу нараду, нагадати, що Україна, дійсно, в 2008 році зробили неможливе. Аграрії України зробили неможливе. Вони не тільки зібрали рекордний врожай за всі часи життя України, 53,3 мільйона тонн, це просто унікальні цифри, яких Україна, ні в радянські часи, ні в пострадянські часи, ніколи не давала.

Позитивну динаміку зростання ВВП дали аграрії, які за рік дали зростання на 17,5%.


Але, в той же час, в чому унікальність такого досягнення? Тому, що Україна вийшла на позитивну динаміку зростання ВВП тільки завдяки і в більшій частині тому, що аграрії дали такі показники. Аграрний комплекс дав 17,5% зростання, порівняно з 2007 роком і тому весь негатив, який вдарив по Україні внаслідок світової фінансової кризи, був нівельований саме працею, саме досягненнями наших аграріїв, і тому я всім, хто представляє сьогодні аграрний комплекс хочу подякувати за це.


 


Аграрії суттєво допомагають державі зараз – адже в цьому маркетинговому році Україна експортувала вдвічі більше продукції ніж в минулому.


Крім того, ми маркетинговий рік, по суті справи, тільки половину пройшли, але, порівняно з минулим маркетинговий роком, ми вже вдвічі більше експортували зерна і олійних культур, це значить, що ми ідемо з колосальною динамікою наповнення і валютних резервів країни, валютного балансу країни, і це говорить про те, що і тут аграрії допомогли сьогодні Україні.


 


І Уряд доклав до такого аграрного успіху максимум зусиль – фінансування аграрної галузі було збільшено на 40% і вперше був серйозно наповнений аграрний фонд.


Я можу сказати, що всі показники аграрного сектору в минулому році були, дійсно, успішними, і ще декілька складових дало такий результат. По-перше, більше ринкових моделей господарювання прийшло в аграрний сектор, прийшло в село. І це, безумовно, розвивало село, розвивало всі можливості сектору і дало нам такий унікальний результат. Крім того, погодні умови нам, дійсно, тут сприяли і ми мали можливість такий врожай вирощувати, отримувати і не загубити, а крім того, ви знаєте,  що аграрії, спільно з урядом, я говорю, саме аграрії спільно з урядом, тому, що без єднання ми не досягли би такого результату. На 40% ми в минулому році збільшили видатки бюджету. І це значить, що ми суттєвішим чином підтримали фінансово аграрний сектор.


 


Уряд ініціює реформу Аграрного фонду – запровадження накопичувального режиму його функціонування.


Але в той же час все, що ми тільки змогли і навіть те, що не змогли, ми запланували для аграріїв і в тому числі у нас є накопичений Аграрний фонд, ви знаєте, який має перехідний спосіб застосування, це значить ми реалізуємо зерно, і гроші не забираються з Аграрного фонду, а поступають назад, ми спростимо всі процедури, щоб Аграрний фонд  міг торгувати не тільки на внутрішньому ринку, а міг торгувати і на експорт, тому що всі нормальні країни, які хочуть підтримувати свій аграрний сектор, мають державні експортні компанії, які здійснюють експорт зерна, які отримують податок на додану вартість не як приватний прибуток, а все ж таки, як додаткові доходи до Аграрного фонду, це важливо дуже.  І це значить, що ми з вами можемо Аграрний фонд  мати як серйозний запас ресурсів, який має перехідний характер. Крім того, ми всі усвідомлюємо, що грошей в бюджеті недостатньо і якщо ви думаєте, що десь аграріїв обійшли, я хочу вам сказати, що жодна галузь більше, крім аграріїв грошей не отримала, там крім заробітних плат і пенсій тільки ще аграрії є. Все інше – це інші джерела, які не пов’язані з бюджетом.


 


Уряд Юлії Тимошенко надасть аграрній галузі 2,2 млрд. грн. – на те, чого вона максимально потребуватиме. Аграрії мають лише дати чіткий сигнал чого вони потребують найбільше.


Я можу вам сказати, що ми в бюджеті не тільки передбачили прямими видатками, а ми ще і в Стабфонді, я швидко не можу знайти цифри, але це, якщо я не помиляюся, 2,2 млрд. – передбачили в Стабілізаційному фонді. А що таке Стабілізаційний фонд? Це частина планового дефіциту бюджету, який наповнюється за рахунок запозичень під державний бюджет, під покриття планового дефіциту. 2,2 млрд. обов’язково будуть, і будуть вони так використані, як потрібно аграріям, а не так, як хтось там буде планувати.


Тобто, мається на увазі, дасте ви нам такий сигнал, що їх потрібно використовувати на здешевлення відсотків по кредиту, значить вони туди підуть. Дасте інші напрямки – значить, будуть інші напрямки. Але це гроші абсолютно живі, і в бюджеті вони гарантовано 100% будуть присутні .


 


Напередодні весняно-польових робіт Уряд попереджувально формує механізм пролонгації кредитів.


Які проблеми сьогодні по фінансуванню у нас є? Перше – це те, що пов’язано з пролонгацією кредитів, які взяли аграрії, але, на жаль, Нацбанк і комерційні банки невдало зробили програму пролонгації кредитів для аграріїв.


На сьогоднішній день по нашим даним пролонговано десь біля 1 млрд. грн. Залишилося непролонгованими 3,2 млрд. грн. Це дуже великі суми. А значну кількість грошей, ви знаєте, просто селяни повернули, навіть в таких умовах, але вони знайшли можливості повертати кредити.


Що стосується першого пункту – це пролонгація кредитів. 3,2 млрд. це сума, яка абсолютно посильна сьогодні Нацбанку в якості фінансової підтримки комерційних банків, в якості рефінансування, більш, ніж посильна. І крім того ви знаєте, що спеціальною постановою Нацбанку створені для комерційних банків умови пролонгації кредитів для аграріїв.


Які умови створені? Ви знаєте, що прийняте рішення пролонгації кредитів до 1 жовтня цього поточного року, і надано право комерційним банкам не виконувати додаткове резервування грошей під пролонгацію кредиту і зберегти той клас кредиту, який є на сьогодні для тих запозичень, які мали аграрії. Це значить, що для комерційних банків створені певні позитивні сигнали, які дають їм можливість пролонгувати. Я не можу зрозуміти, чесно кажучи, чому сьогодні 3,2 млрд. кредитів не пролонговано.


 


Уряд виступає за централізовану закупівлю палива для весняно-польових робіт – щоби під час них аграрії не стикалися з монополією на ринку, не стикалися з паливними спекуляціями.


У нас, на жаль, здешевлення нафти на світових ринках супроводжується хаотичною поведінкою гривні, курсу обмінного гривня-долар, і, по суті справи, ті зниження, які можна отримати на паливно-мастильні матеріали знівельовані падінням курсу гривні, штучним і нічим не обґрунтованим, але зараз є сподівання на зміцнення гривні, я думаю, що після того, як деякі не дуже чесні операції Нацбанку стали відомі, я думаю, що Нацбанк зараз повернеться до нормального курсу гривні, такого, як вимагає сьогодні економіка, і я не один раз повторювала, це 6-6,5 гривень за долар. Більше немає абсолютно ніяких передумов навіть в такій важкій кризі платити за долар. І тоді наше з вами завдання №1, закупити зараз правильно централізовано частково, частково на комерційній основі, закупити все-таки нафтопродукти по тій унікальній ціні, по якій зараз пропонує світ. І дати можливість зробити так, хоч один раз селянам, щоб вони під час весняно-польових робіт не стикалися з монополією на ринку, не стикалися з тим, що як тільки починаються весняно-польові роботи, незалежно від того, нафта дешевшає чи дорожчає, і навіть на фоні здешевлення нафти дизельне пальне продається по якимось просто необґрунтовано високим цінам. Цей синдром початку весняно-польових робіт щодо здороження дизельного пального на цей раз нам потрібно пройти більш достойно, і мати диверсифіковані джерела поставки.


Для цього я прошу Мінпаливенерго разом з усіма своїми можливостями, Міністерство фінансів обов’язково розробити всі необхідні заходи разом з Міністерством аграрної політики, як нам вийти на закупівлю сьогодні, коли ціна є просто дійсно найнижча, яку можна уявити, закупити дизельне пальне для потреб сільськогосподарських виробників хоча б в тій частині, яка не дозволить монопольно збільшувати ціни на початку весняно-польових робіт. Часу у нас немає, по суті справи. У нас абсолютно немає жодного дня часу, тому що вже з 1 частини лютого місяця нам потрібно бути готовими до всіх серйозних викликів і кризи, і весняно-польових робіт.


 


Юлія Тимошенко вимагає від виробників добрив адекватну ціну на добрива – «у Польщі аналогічна промисловість отримує газ по 537 дол., а наші по 228, тому я очікую і відповідну ціну внутрішню яка забезпечує мінімальну рентабельність, а не надприбутки в умовах кризи, і не треба змагатися зі світовими цінами».


А по-друге, це також пов’язано з тим, що сьогодні даючи преференції певні, в тому числі і хімічним підприємствам, ми мусимо як держава ставити і певні умови: аналізувати собівартість, дивитися на цю собівартість. І такого бути не може, що у нас, наприклад, на 74% буде газ для промисловості дешевший, ніж для Польщі, дешевший мінімум на 50-60%, ніж в будь-який іншій країні, яка виробляє в тому числі азотні добрива. Я хочу зрозуміти, чому у нас так заводи себе поводять, що ми по світовим цінам все споживаємо. Навіщо тоді всі ці переговорні процеси.


Тому я прошу і Міністра аграрної політики, і Міністерство економіки дати мені, і Міністерство промисловості, безумовно, тут без вас же не пройде справа, я прошу дати чіткий алгоритм  дій, як утримати вартість добрив на тому рівні, який забезпечує мінімальну рентабельність заводів, а не дає надприбутки, коли вони практично змагаються із світовими цінами. Світові ціни, перший квартал, ціна на газ для хімічних підприємств в усьому світі 470-500. 537 в Польщі, я просто для порівняння, тому що Польща близька і зрозуміла нам країна. То я хочу сказати, що якщо у нас 228, то, будь ласка, ціну на добрива покладіть таку для наших аграріїв, яку потрібно. А на експорт вже нехай вони торгують по світових цінах так, як є, і успішно торгують, ми в цьому їм бажаємо успіхів.


 


Юлія Тимошенко прагне почути кожен сигнал від аграріїв – де і який банк не пролонговує кредитів, рефінансування таких банків буде зупинено. Відповідальність за швидку і ефективну підтримку аграрія лежить на керівниках місцевої влади, без яких контроль за банками неможливий.


Що стосується співпраці між урядом, обласними державними адміністраціями, аграріями, комерційними банками, я просила б, щоб така співпраця базувалася на наступних речах. По-перше, щоб голови обласних державних адміністрацій предметно зайнялися буквально по реєстрам питанням пролонгації кредитів для аграріїв, я дуже прошу всіх голів або, якщо присутні заступники голів обласних державних адміністрацій, на це звернути особливу увагу і щоб ми отримували сигнали, де які банки не пролонговують і щоб ми мали можливість, враховуючи, що сьогодні уряд має таке право впливати на рефінансування, щоб ми зупиняли рефінансування тих банків, які не пролонговують кредити для аграріїв. Я поважаю банки. Я знаю, що для комерційних банків зараз настали не дуже легкі часи, але в той же час гроші, якими сьогодні володіє Національний банк, потрібно використовувати так, щоб країна це відчувала, а не тільки валютні ринки це відчували, коли обвалюється гривня. Тому все це потрібно зв’язати і все це потрібно поєднати.


Без втручання зараз голови обласної державної адміністрації або заступника, який займається цими справами, ми не зможемо швидко пролонгувати. Остання наша зустріч з Національним банком на цю тему свідчить про те, що вони сказали: „Ніяких проблем немає, резервування додаткове не потрібно, абсолютно  ніяких вимог” і є директива Національного банку до 1 жовтня пролонгувати. Я прошу візьміться і буквально по списку банків пройдіть і по списку тих компаній аграрних, яким не пролонговані кредити.


 


Уряд створює миттєвий механізм рефінансування банків під видачу кредитів аграріям.


Є ще один напрямок, де нам безумовно потрібно зараз консолідувати зусилля з обласними державними адміністраціями. Це видача нових кредитів по тим же самим банкам і тут питання теж просте, на жаль, ручний режим: банк, аграрна компанія, уряд, Національний банк. Нам чітко потрібно знати обсяги рефінансування, які потрібні банкам для того, щоб дати їм можливість надати додаткові кредити підприємствам аграрного сектору. 5-6 млрд. – це, я ще раз повторюю, гроші, які посильні сьогодні для того, щоб можна було їх закумулювати. Головне – правильно сьогодні організувати процес. Бувають такі речі, коли банк готовий дати кредит, аграрна компанія готова взяти кредит, але в той же час не вистачає ліквідності банку і не вистачає фінансових ресурсів. В цьому випадку уряд мусить першим дізнаватися про те, і це значить, що голова облдержадміністрації мусить, по-перше, направити лист факсом швиденько безпосередньо Лівінському М.О. А, по-друге, підняти трубку, набрати Прем’єр-міністра і надиктувати, що такі-то банки готові до відкриття кредитів аграрним компаніям, але фінансові ресурси потребують поповнення в такому-то обсязі і поповнення в невідкладному порядку. Інакше, повірте мені, якщо ми не візьмемо зараз це в режим постійного моніторингу і впливу, нам дуже важко буде банківську систему, яка знаходиться в системі виходу з кризи, тобто їй ще потрібен час для цього, все ж таки важко їм буде самостійно ці питання вирішувати. Я просила б, щоб ви тут уряд задіяли.


 


Пріоритет повернення ПДВ на передодні проведення весняно-польових робіт зараз переходить до аграрного сектору з металургійного, для якого кризові явища дещо послабшали.


Є ще одне джерело важливе, про яке ми будемо говорити, це повернення ПДВ. Для тих компаній, які експортували зерно і зараз вони мусять отримати ці обігові гроші, і ще і ще раз закупити це зерно, продати, тобто пожвавити ринок. Я думаю, що у нас наприкінці минулого року абсолютним пріоритетом для повернення ПДВ були все ж таки металургійні підприємства, тому що вони тримали на собі весь ланцюг гірничо-металургійного комплексу. Зараз, на наш погляд, вони трошки починають виходити з кризової ситуації, і тому зараз у нас перед весняно-польовими роботами акцент на повернення ПДВ, безумовно, мусить бути поставлений на аграрному комплексі.


Я хочу, завершуючи свій огляд ситуації, ще раз наголосити на тому, що як 2008 році, так і в 2009 році країна головні надії, головні позитивні очікування покладає на аграрний сектор. І в той же час я хочу підкреслити, що уряд буде робити навіть неможливе для того, щоб ми здатні були в важкій кризовій ситуації успішно пройти цей рік і дати такий самий рекордний, потужний врожай, який ми мали з вами в 2008 році, якщо дійсно Господь допоможе з кліматичними умовами, а все інше ми мусимо зробити самостійно.

[an error occurred while processing the directive]