[an error occurred while processing the directive]

Криза, що обрушилася на світ підштовхує нас зробити комплексну реформу аграрної галузі – те, що не зроблено на протязі 17 років, але має бути зроблено невідкладно

Витяги з виступу Юлії Тимошенко на нараді по галузі АПК від 9 лютого 2009 року. (Виступають також Міністр Мельник Ю.Ф. і Томич І.Ф.)

І я думаю, що та криза, яка сьогодні обрушилася на світ, в тому числі і на Україну, підштовхує нас робити те, що країна мусила б зробити ще десятки років назад, але сьогодні ми зобов’язані це зробити невідкладно. І для цього є і необхідна мотивація, для цього є і розуміння, що потрібно робити, і сьогодні ми для цього зібралися.


 


36% всіх селян не мають оптимальних ринкових механізмів та можливостей для ефективної роботи.


Я хотіла б, щоб ми з вами подивилися декілька слайдів. По-перше, другий слайд – це розподіл домогосподарств за  розмірами площі, яку вони використовують, і ви побачите, що від 10 до 50 соток, це маленькі господарства мають 36% селян, тобто по суті справи маленькі господарства зовсім від 10 до 50 соток – це 36%. Як вони обробляють свою продукцію? Як вони з нею потрапляють на ринки? Як вони забезпечують міське населення своєю аграрною продукцією? Абсолютно нікому не зрозуміло.


Крім того, від 50 соток до 2 га, ще 29%, тобто ще по суті справи 30, і нам потрібно чесно визнати з вами, що малі домогосподарства, аграрні, сільські домогосподарства, вони по суті країну забезпечують сьогодні продовольством, а країна про них десятки років абсолютно не дбає, нічого не робить і все це виливається в тому числі у високі ціни для міського населення на аграрну продукцію і втрату мотивації, втрату прибутків аграрними підприємствами. Сьогодні, на жаль, все щастя збіглося на супермаркетах, де молоко в 5 разів дорожче, ніж в аграрному сільському господарстві, м’ясо теж не буду казати в скільки разів, так воно все відбувається.


Можемо також подивитись по питомій вазі поголів’я худоби та птиці в господарствах населення. Якщо велика рогата худоба 66,6 %, вважайте, що це значна, більша частина, в тому числі корови 78,7 %, свині 57,5, вівці та кози 82,4.


 


Уряд в минулому році здійснював цільову реформу для крупних аграрних господарств, а цей 2009 рік він присвятить створенню ринкових умов для роботи сільських домогосподарств.


Так чому ми не визнаємо сьогодні цю проблему так, щоб дати відповідь домашнім сільським господарствам на питання, як обробити продукцію, як доставити її до споживача без посередників, без цієї ганьби, що зараз відбувається на скупці за безцінь у села аграрної продукції.


Я думаю, що 2008 рік ми більше працювали укрупнено, більше працювали на наповнення бюджету, створення аграрного фонду, створення спеціальних фонді в бюджеті на здешевлення відсотків для аграрних підприємств, які беруть кредити.


Це в 2008 році нароблено і всю цю традицію добру потрібно продовжувати в цьому році. А цей рік, 2009, мусить бути роком створення всіх умов для роботи сільських домогосподарств і збуту продукції по найкоротшій моделі, щоб вона потрапляла до споживачів.


 


Уряд розробить дієву схему доставки продукції домогосподарств на незалежні від спекулянтів-комерсантів аграрні ринки.


План, який ми сформуємо сьогодні буде в вигляді протоколу, але на середу я хочу, щоб ми цей план, який ми сьогодні з вами подивимося, вивчимо і затвердимо, щоб ми винесли в середу на засідання уряду, і не просто, щоб як протокол це було, а щоб це була базова постанова уряду, яка затверджує план заходів держави на підтримку домогосподарств сільських, на підтримку обробки продукції сільськогосподарської, яка в таких малих сільськогосподарських підприємствах вироблена, і забезпечення її доставки на незалежні від спекулянтів-комерсантів аграрні ринки, тому, що справжнім селянам сьогодні треба віддати звіт такій безшабашності добратися до сільськогосподарських ринків не можливо, по суті. Їх туди не пускають, на аграрні ринки, так звані, колгоспні колись ринки, які були в кожному місті і в кожному районі, пускають сьогодні тільки спекулянтів з подвоєною, потроєною ціною, а справжні аграрії сидять дома зі своєю продукцію, і вимушені під тиском здавати свою продукцію спекулянтам.


 


Аби побороти інфляційний сплеск, спричинений безглуздою політикою НБУ – ми маємо терміново забезпечити доставку сільськогосподарської продукції від сільськогосподарських домогосподарств на нормальні колгоспні ринки.


Ви знаєте, що після того, як гривню обрушили, по суті справи, не професійно і свідомо, то вся імпортована продукція сьогодні значно піднялася в ціні, в тому числі і продукти харчування. І зараз для того, щоб запобігти інфляції, яку, на жаль, створено такою безглуздою політикою обмінного курсу гривні і долара, нам потрібно терміново забезпечити доставку сільськогосподарської продукції від сільськогосподарських домогосподарств на нормальні колгоспні ринки, а не на те, що сьогодні називають цією назвою, але, насправді, воно абсолютно не відповідає цій назві, і вже давно.


 


 


МЕЛЬНИК Ю.Ф. – Шановні колеги, перш за все, я хотів би висловити вдячність Вам, Юліє Володимирівно, за те, що Ви проводите таку нараду.


 


Реалії такі, що відсутність належної системи збуту продукції робить сільське господарство інвестиційно непривабливим і збитковим.


Хотів також акцентувати увагу на тих цифрах, які сьогодні характеризують актуальність проблеми, але Прем’єр-міністр на цьому вже акцентувала увагу. Я хотів би сказати тільки про те, що відсутність належної системи збуту сільськогосподарської продукції не дає можливості селянам на сьогодні отримувати реальну ринкову вартість за продукцією, яка виробляється в сільськогосподарському виробництві, і, в першу чергу, в малих сільськогосподарських підприємствах, або особистих селянських господарствах, або в фермерських господарствах.


 


Крокуючи до європейських стандартів організації ринкових відносин Уряд має визнати сільськогосподарські кооперативи неприбутковими установами і сформувати для них абсолютно дієву законодавчу базу.


МЕЛЬНИК Ю.Ф. – Цілком погоджуюсь. На наступному слайді видно, як нечітко працює система збуту сільськогосподарської продукції. Вона абсолютно хаотична, не відбудована, відповідно домінують у цій безсистемній такій моделі посередницькі структури, які в принципі і знімають ті заробітки, які б могли бути перерозподілені до сільськогосподарських товаровиробників. Слід зазначити, що на сьогодні в більшості країн з розвинутим кооперативним рухом, там, де дійсно кооперативи мають і належну підтримку держави, і відповідно від них є результат для сільськогосподарського виробництва і фермерів, такі кооперативи мають статус неприбуткових організацій. Цей статус обумовлений самою природою кооперативних структур, це те, що отримані кооперативними структурами грошові надходження від господарської діяльності є власністю їх членів, які, в свою чергу, виступають платниками податків. Діючим українським законодавством на сьогодні не визначено чітко статус неприбутковості таких обслуговуючих кооперативів і на сьогодні на наше переконання із власного досвіду, я думаю, про це будуть казати учасники наради, сьогодні кооперативи практично підпадають під подвійне оподаткування, оскільки члени їх засновники є суб’єктами оподаткування, і все те, що сьогодні може отримати в якості виручки сільськогосподарський кооператив і цю виручку перерозподілити своїм засновникам, перед тим вона ще раз повинна бути оподаткована. Безперечно, це не є стимулом, це не є мотиватором для розвитку кооперативних утворень на селі.


Тому, з моєї точки зору, на сьогодні найнагальнішою необхідністю є на державному рівні визначити чітку політику і розуміння щодо соціальної і економічної природи сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, їх пріоритетних функцій у сфері розвитку агропромислового виробництва.


Ще одну тему, яку на сьогодні ми, безперечно, будемо піднімати, – це утворення оптових ринків сільськогосподарської продукції, оскільки саме навколо оптових ринків мають формуватися сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, і саме через оптові ринки сільськогосподарської продукції реалізовувати ту продукцію, яка виробляється членами цих кооперативів.


 


Уряд готовий вже в середу приймати перші законопроекти, зокрема і Закон «про оптові ринки сільськогосподарської продукції».


Які шляхи вирішення тих проблем, які сьогодні необхідно вирішувати? В першу чергу, шановна Юліє Володимирівно, я на цьому акцентував увагу, – це законодавче забезпечення. В першу чергу це законодавче закріплення неприбуткового статусу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, це удосконалення законодавства щодо створення і функціонування оптових ринків сільськогосподарської продукції, і це визначення напрямків і механізмів державної підтримки.


Хочу сказати про те, що відповідне законодавство з точки зору розробки проектів є, воно вже доведено до такого досить пристойного рівня, і на сьогодні є предметом розгляду. В першу чергу, проект Закону „Про оптові ринки сільськогосподарської продукції ”, він пройшов перше читання у Верховній Раді, і планується до другого читання.


 


ТИМОШЕНКО Ю.В. – Є запитання до Міністра? Я просила би, слово зараз надамо Томичу Івану Федоровичу, Президенту Асоціації фермерів та приватних землевласників. Я прошу конкретно, що Ви бачите, які кроки.


 


Вся Європа говорить нам що у нас найдорожчий маркетинговий ланцюг – з таким процесом жодна економіка не може витримувати, жоден громадянин країни.


ТОМИЧ І.Ф. – я зустрічався влітку з Генеральним секретарем ЄС Союзу фермерів і сільськогосподарських кооперативів…. Швецький фермер, з яким у нас є дружні контакти, він назвав дуже прості речі: „У вас у світі найдорожчий маркетинговий ланцюг ”. Мається на увазі від реалізації селянину продукції і споживачем, такого жодна економіка не може витримувати, жоден громадянин такої країни. Це є головною відповіддю, як здешевити, як дати якісний продукт, як дати реально те молоко, яке може виробляти український селянин, як дати якісне м’ясо на український прилавок.


 


Юліє Володимирівно, я переконаний, що Ваша воля в цьому напрямку може дати серйозні конкретні фактори, як іде в назві, як підтримати дрібного товаровиробника. Я щиро дякую, я вибачаюся за те, що забрав трошки часу, але, наскільки Ваша позиція надихає в тому плані, що ми, дійсно, доб’ємося, що ми, дійсно, досягнемо. І що ми зобов’язані це зробити. Я дякую.


 


Перше рішення з наради – термінове ухвалення на засіданні Уряду законопроекту «Про оптові ринки»


ТИМОШЕНКО Ю.В. – Шановні колеги, я думаю, що ми маємо сьогодні дуже чіткі пропозиції. Перша пропозиція, це законопроект, який ми мусимо в середу підтримати на засіданні уряду, і зобов’язані цей законопроект в наступний тиждень провести через Верховну Раду. Тобто, наше завдання, я тут звертаюся до всіх представників всіх фракцій, які є і до міністра, що ми в середу приймаємо, а на наступний сесійний тиждень ставимо, як першочерговий, буквально, на вівторок забезпечити проведення комітету парламентського, щоб у нас просто отримати цей результат.


 


Уряд приймає лаконічну програму створення кооперативів.


Друге. Ми на засідання уряду в середу з вами робимо наступний крок, це ми приймаємо комплексну, лаконічну, але дуже дієву програму, яка забезпечує початок цієї програми по створення кооперації, кооперативів  і по доступності ринків.


 


Вже найближчими днями приймаються пілотні проекти – ми маємо відпрацювати як це буде функціонувати.


Третє, що ми робимо. В цієї програмі передбачаємо для кожного напрямку пілотні проекти, це важливо, тому, що нам потрібно відпрацювати, як це буде функціонувати. Але пілотний проект, це не значить, що ми рік витратимо на пілотні проекти, а потім через два роки перейдемо до масштабних речей. Це все робиться паралельно, абсолютно паралельно.


 


Уряд готовий надати 2 млрд. грн.. зі Стабілізаційного фонду на здешевлення кредитів.


Наступне. Ми говоримо про гроші. Ви знаєте, що у нас є в бюджеті Стабілізаційний фонд, який я пообіцяла і буде протягом березня наповнений в повному обсязі, це 20 зайвих мільярдів, із них є ті видатки, які ми можемо використати для аграрного сектору. У нас там є 2 мільярди на здешевлення кредитів і  в тому числі це потрібно робити і для кредитів на створення кооперації, потребкооперації.


 


Друге. У нас 200 мільйонів, які я дала завдання в бюджетному комітеті  перекинути на фермерські господарства. Я дуже добре пам’ятаю, і я хотіла би запитати після того, як ми завершимо обговорення у міністра аграрної політики і у заступника міністра фінансів, чи подали ми всі необхідні документи.


 


Уряд виділить 350 млн. грн. адресних коштів саме на фінансування потреб кооперації і її інфраструктури – йдеться про холодильники, спеціальні міні-цехи, транспортні засоби.


І у нас з вами є 1,5 мільярди там закладено на соціально-економічні проблеми. Але ніхто ніколи не дивився на соціально-економічні проблеми села. А якраз створення потреб кооперації, Юрію Федоровичу,   це і є той унікальний ключ для того, щоб і село підтримати, і місто. Це два в одному. І тому я вважаю, що з цих 1,5 млрд. ми зобов’язані з вами частину грошей виділити якраз на створення потреб кооперації і її інфраструктури. Йдеться про холодильники, про спеціальні міні-цехи, які підготовлюють продукцію для реалізації, якщо ми говоримо про м’ясо. Йдеться про транспортні засоби, тому що без них неможливо забезпечити це. Йдеться про оптові ринки і про роздрібні ринки.


Скільки в бюджеті ви хотіли бачити на розвиток потреб кооперації? Скільки закладали у вересні місяці в докризовий період?


МЕЛЬНИК Ю.Ф. – Не такі великі гроші. Якби на сьогодні нам мільйонів 50 – 100 на здешевлення відсотків по кредитах, і на часткову компенсацію придбання техніки, я думаю, що теж в межах хоч 100 млн. Безперечно ми можемо запустити обладнання для ринків і через фінансовий лізинг, тому що разово платити дуже важко, це теж мільйонів 100 – 150, таким чином така сума коштів могла б задовольнити в 2009 р. розвиток і оптових ринків, і сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів по мінімуму, виходячи з тих можливостей, які є на сьогодні, а не тих, які у нас були в вересні минулого року.


ТИМОШЕНКО Ю.В. – Вважайте, що ці гроші у Вас є.


 


Уряд готовий фінансувати будівництво легких оптових і роздрібних ринків – це не лише спростить бізнес селян, а й стане колосальним ринком збуту металопродукції.


Друге – будівництво легких оптових і роздрібних ринків, нам же не потрібно будувати монументальні бетонні ринки, правильно? Нам потрібно легкої конструкції, по типу цих легких ангарів, які використовує Агросоюз, там які споруджуються за декілька тижнів. І подумати просто про їх правильну начинку, що там мусить бути в середині. І це колосальний збут металопродукції в країні. Давайте впевнено скажемо, що наша металопродукція теж не має збуту зараз на зовнішні ринки.


І я хотіла би, щоб ви як одна команда стали в підготовці цих документів. А ми зі свого боку з 1,5 млрд. грн., які ми маємо в стабілізаційному фонді на соціально-економічний розвиток, не так, як завжди на довгобуд витратимо, а витратимо на цю дуже і дуже актуальну проблему частину грошей, яка буде потрібна.


 


Реформа аграрних ринків забезпечить грошима не тільки 70% селян – а й вирішить постійне питання боротьби з інфляцією, адже ціни будуть значно менші, ніж за існування посередників і перекупників.


Можливо там і більше грошей ми можемо виділити, але дайте відповідь на питання: як це зробити найлаконічнішим, найкоротшим способом, щоб націнки від сільськогосподарського подвір’я до оптового і роздрібного ринку були мінімальними, копійки. Тоді в нас буде вирішено і питання постійної боротьби з інфляцією, тому що якщо сидить три посередники, два виробника молока на всю країну, які повністю сіли і домовились монопольно, два виробники потужних курятини сіли і домовились, вийшли і продають по ціні, яка вже заоблачна навіть по відношенню до світових цін. А в той же час сільськогосподарський виробник, який забезпечує все це оптове щастя, він по суті залишається без прибутку, без грошей, без інфраструктури, без доступу. Зараз я б хотіла, що ми перейшли з вами, я дякую пресі, до наступних розділів.

[an error occurred while processing the directive]