[an error occurred while processing the directive]

Позиція Уряду Ю.Тимошенко щодо співробітництва України з Міжнародним валютним фондом

Будь-які антикризові заходи – це кошти, кошти і ще раз кошти.

1. План Президента США Обами – щодо покращення економічної ситуації в США – коштує 900 млрд. доларів. І це ще не враховуючи 750 млрд., які вже було витрачено на покращення ситуації в фінансовому секторі восени. Німецький канцлер Ангела Меркель тільки на підтримку німецьких банків планує витратити 500 млрд. євро. Угорський прем’єр Дюрчань звернувся до країн ЄС з вимогою надати країнам Балтії і Східної Європи 190 млрд. євро на економічну допомогу.


 


Звичайно, розвинуті країни, а також країни, які є великими експортерами нафти (наприклад, Росія) завчасно створювали резерви, стабілізаційні фонди, які дозволяють країні зараз вижити. В Україні таких резервів немає – і це можна дорікнути усім 14 урядам, які працювали в країні під час незалежності.


 


Реформування базових секторів економіки, розвиток інфраструктури, в решті решт збереження робочих місць – потребують коштів. Джерел для отримання цих коштів під час повномасштабної світової економічної кризи небагато. Це, наприклад, підвищення податків – але за діючих умов ані громадяни, ані підприємства цього не винесуть. Приватизація – можливо по деяких підприємствах, але кон’юнктура зараз під час світової кризи несприятлива. Включення грошового верстату – але це загрожує посиленням інфляції і тому уряд категорично проти. І статистика Нацбанку за січень чітко свідчить – зайвих грошей в економіці немає. Більш того, обсяг готівки поза банками за січень зменшився на 3%. І в решті решт, реальним джерелом фінансування реформ залишаються запозичення.


 


2. Українська держава має можливість зараз взяти в борг за кордоном. Адже, станом на 1 січня 2009 р. державний борг і борг, гарантований державою складав 24,1 млрд. доларів. Це менше 20% ВВП. Для порівняння: держборг Італії – 104% ВВП, Греції і Норвегії – по 90%, Бельгії – 81%, Угорщини – 70% ВВП. Загалом, за Маастрихтськими критеріями Євросоюзу (це економічні орієнтири для членів ЄС) держборг не має перевищувати 60% ВВП. У нас зараз – втричі менше. Тому будь-які розмови про можливість державного дефолту не мають під собою ніяких підстав. Більш того, за січень загальний держборг України (прямий і гарантований) зменшився ще на 1,8% (на 3,5 млрд. грн.).


 


В той же час, правда у тому, що зовнішній борг українських підприємств і банків є колосальним. Наприклад, за останні три роки зовнішній борг комерційних банків зріс майже в 5 разів (привіт пану Стельмаху, який був весь цей час головою НБУ!). І на кінець року перевищував 30 млрд. доларів. Зовнішній борг підприємств ще вищий. Ці борги створювали не українська держава і не уряд Тимошенко. Ці борги створювали власники банків і підприємств, женучись за додатковими прибутками. Але ми змушені допомагати їм зараз погашати борги в тому числі за рахунок зовнішніх запозичень, тому що нам не потрібні банкрутства і не потрібні масові звільнення.


 


 


3. МВФ є найбільш оптимальним кредитором України на даний момент. У зв’язку із світовою економічною кризою інвестори і кредитори стають більш обережними. Відповідно, ставки по зовнішніх комерційних запозиченнях різко зростають. Знайти зараз довгостроковий кілька мільярдний кредит під 4% річних фактично нереально.


Це розуміють не тільки в Україні. Сусідня Угорщина (хоча там держборг значно вищий порівняно з Україною) отримала від МВФ 16 млрд. доларів. Навіть Білорусь, яка завжди дуже скептично ставилася до зовнішніх боргів і міжнародних фінансових структур, у кінці грудня отримала від МВФ кредит на 2,5 млрд. доларів.


Продовження кредитування МВФ – це також економічна рекомендація найвищого рівня, це свідоцтво того, що світ визнає країну надійним позичальником і партнером. Інші світові кредитори, як правило, покращують умови кредитування, коли є позитивна реакція МВФ


 


4. У той же час, під час переговорів з МВФ уряд жорстко відстоює інтереси України і її громадян. Ми категорично проти і ми не підпишемося під обрізанням соціальних виплат громадянам. Ми категорично проти і ми не підпишемося під підвищенням тарифів на газ для населення, що також раніше вимагав МВФ.


Переговори уряду з МВФ вже дають деякі результати. Зокрема, позиція МВФ щодо держбюджету України вже пом’якшилася. МВФ розуміють, що за умов, коли навіть США має дефіцит держбюджету в 9,2% ВВП, вимагати від України зменшення дефіциту з 3 до 1% нереально.


 


5. Протягом останніх місяців уряд і проурядова більшість в парламенті зробили немало для подолання кризи. І той факт, що населення продовжує отримувати зарплати, пенсії, стипендії, соціальні виплати – це маленьке досягнення у боротьбі з кризою.


 


Уряд забезпечив


1)     безперебійне виконання державного бюджету. Держбюджет за лютий перевиконано на 2,4%.


 


2)     найнижчі в Європі (крім Білорусі) тарифи на газ для підприємств. Причому для підприємств металургійної і хімічної промисловості запроваджуються пільгові тарифи на газ. Більш того, на початку кризи у вересні 2008 р. уряд дозволив металургам не сплачувати спеціальну надбавку на газ (цікаво, що тоді Президент Ющенко заявляв, що таке рішення уряду є неконституційним), у жовтні це рішення поширили також на хімічні підприємства. А у січні 2009 р. взагалі усі промислові і бюджетні підприємства цю надбавку не сплачували (постанова КМУ №1161 від 27.12.2008). Цей крок уряд допоміг нашим промисловцям зекономити немало коштів.


 


3)     низькі тарифи на газ і електроенергію для населення. Тарифи на електроенергію для населення протягом прем’єрства Тимошенко не підвищувалися. Уряд був категорично проти ідеї Президента підвищити тарифи на газ для населення у грудні 2008 р. Але навіть після підвищення зараз на одного мешканця українці платять лише 5 грн. на місяць. Це теж один з найнижчих тарифів у Європі. І це не тільки „соціальний реверанс” уряду в бік населення. Насправді ми чітко розуміємо, що через економічну кризу, рівень платежів за житлово-комунальні послуги буде падати. І немає жодного сенсу ще додатково стимулювати ріст боргів за ЖКГ через підвищення окремих тарифів. На жаль, це поки що не зрозуміло багато місцевих чиновників, які наприкінці минулого – на початку цього року значно підвищили тарифи на опалення, водопостачання і квартплату.


 


4)     наші депутати посилили права людей, які мають депозити і кредити в українських банках. Це і підвищення виплат із Фонду гарантування вкладів втричі – з 50 до 150 тис. грн. Це і законодавча заборона банкам в односторонньому порядку збільшувати кредитні ставки по вже виданих кредитах. Хоча якби не протидія Президента і, якби вдалося вчасно замінити керівництво Нацбанку, цей захист був би більш сильним і подій, які сталися в таких банках як «Надра» чи «Укрпромбанк», вдалося б уникнути.


 


5) нам вдалося вибудувати схему підтримки вітчизняного виробника. Найперше – ми посилили експорт вступом України до Світової організації торгівлі.


Друге – ми стимулюємо оновлення обладнання – зокрема, вже прийнято закон, який дозволяє прискорену амортизацію основних виробничих потужностей.


Третє – ми запроваджуємо 13%-ву надбавку на некритичний імпорт, для підвищення конкурентноздатності української продукції.


Четверте – ми допомагали підприємствам більш виваженою тарифною політикою зокрема у транспорті. Наприклад, ми запровадили мораторій на підвищення тарифів на залізничні послуги для металургів.


П’яте – ми забезпечили повномасштабну підтримку села і отримали минулого року 53,3 млн. тонн зерна (за 2007 р. – лише 29,3 млн.) – це рекордний врожай за всі роки незалежності України. Експорт зерна за січень зріс на 31% – ми знову стаємо житницею Європи. Зараз ми теж намагаємося підтримати село окремим законом, який подовжить пільгові кредити для села, зменшить плату селян за державні послуги, поставить бар’єр безсоромному використанню іноземної давальницької сировини. Але, на жаль, Президент вже двічі цей закон ветував. І тільки 3 березня 2009 р., після трьох місяців боротьби, парламент нарешті подолав вето Президента на цей закон.


Тим не менш, згадані кроки дозволили Україні вперше з січня 2005 р. (тобто вперше за останні 4 роки) отримати позитивне сальдо і по зовнішній торгівлі товарами, і по поточному рахунку платіжного балансу. По зовнішній торгівлі профіцит за січень склав 396 млн. доларів, по поточному рахунку 467 млн. доларів. Це означає, що в країну знову йде більше валюти, ніж виходить з неї. (Хоча зрозуміло, що також цьому сприяла  девальвація гривні, за яку відповідає НБУ).


Головне, що ми просимо в обмін на ці кроки від підприємств – збереження робочих місць і зарплат. До речі, наші депутати прийняли спеціальний закон щодо захисту населення від безробіття. Зокрема, ми врегулювали питання громадських робіт, посилили захист не тільки безробітних, але й частково безробітних, осіб, які змушені перебувати в неоплачуваній відпустці. Так в Україні безробіття зростає. Але порівняйте: в Україні зараз 900 тис. безробітних на 46 млн. населення. Це відносно багато. Але в Іспанії 3,2 млн. безробітних на 40 млн. населення.


 


6) ми безперебійно забезпечували виплату державних боргів і боргів підприємств під державні гарантії. Наприклад, ми погасили 100 млн. доларів по боргах Південмашу. Погасили 930 млн. доларів по боргах «Укравтодору».

[an error occurred while processing the directive]