[an error occurred while processing the directive]

Тимошенко спромоглася переконати Раду Фонду враховувати специфіку України та піти на безпрецедентне в історії МВФ пом’якшення умов для нашої держави

Міжнародний валютний фонд схвалив виділення Україні 2,8 млрд. дол. другого траншу кредиту “stand by”. Крім того, Міжнародний валютний фонд планує збільшити третій транш кредиту для України з планованих 2,8 млрд. до 3 млрд. доларів, про що в ході телефонної конференції у Вашингтоні заявила голова Місії МВФ в Україні Джейла Пазарбазіолу. При цьому вона відзначила, що позитивний результат останнього перегляду програми співпраці між МВФ і Україною, був досягнутий завдяки результативній роботі уряду України.

Відновлення кредитування України з боку Міжнародного валютного фонду, причому у більшому, ніж планувалося, розмірі та ще й на унікальних, вкрай вигідних для держави умовах свідчить про те, що робота урядової команди з подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи здійснюється у правильному напрямку.


 


Тимошенко спромоглася переконати Раду Фонду враховувати специфіку України та піти на безпрецедентне в історії МВФ пом’якшення умов для нашої держави. Йдеться, зокрема, про домовленість з МВФ щодо напрямків використання коштівполовина з них піде на покриття дефіциту держбюджету, чого у практиці Фонду раніше не було, збільшення суми третього траншу, а також досягнення компромісу у питанні показника дефіциту державного бюджету – за наполяганням уряду чиновники МВФ погодились його залишити нарівні 4%, аби у держави було більше можливостей для інвестицій у виробництво, в банківський сектор. Тобто, Тимошенко вдалося вмовити МВФ на небачений крок: кошти Фонду раніше могли йти виключно на стабілізацію валютного курсу, тепер же гроші МВФ можна частково інвестувати в українське виробництво


 


Суттєвим наслідком того, що саме Юлії Тимошенко вдалося отримати кредит МВФ, який Україна відчула відразу, стало істотне подорожчання гривні. На думку більшості експертів, кредит МВФ вітчизняний ринок сприйняв як позитивний сигнал і відразу відреагував зміцненням національної валюти.


 


Продовження співпраці з Фондом Премєр-міністр України добилася в умовах жорсткої протидії Президента та на тлі чергового загострення політичного конфлікту, враховуючи, що узгоджені з МВФ законопроекти були фактично заблоковані у ВР, в тому числі і групою пропрезидентських депутатів. І те, що уряд зміг швидко знайти нестандартний вихід із ситуації, прийнявши, за наполяганням прем’єра, замість депутатів пакет необхідних антикризових постанов, в черговий раз засвідчило, що в скрутну для країни хвилину з-поміж усіх представників вітчизняної політичної еліти Юлія Тимошенко виявилася єдиним відповідальним політиком, який здатен проявити ініціативу і добитися бажаного для країни результату.


«…Усі питання співпраці із Фондом на вигідних для України умовах самотужки владнала прем’єр-міністр Тимошенко. А Ющенко, Янукович та Яценюк робили все, щоб зірвати порозуміння уряду з МВФ, щоб  в умовах дефіциту грошей в Україну не зайшло жодної кредитної копійки» (В.Поляков, політичний експерт, у коментарі журналістам, 10.05.2009). 


 


Добившись отримання другого траншу кредиту МВФ, керівник Уряду рішуче спростувала всі звинувачення з боку Партії регіонів та Президента про нібито відсутність в уряду антикризової програми. Якби такої програми дійсно не було, то про кредит МВФ можна було б тільки мріяти – Фонд ніколи б не погодився на співпрацю з країною, яка не має чіткого плану виходу із кризи та подолання її наслідків. Сам Ющенко днями визнав, що виділення кредиту МВФ свідчить про наявність серйозної антикризової програми.  


 


Навпаки, будучи, на відміну від деяких доморощених «експертів» та заангажованих політиків, неупередженим у своїх оцінках, МВФ фактично висловив довіру економічній політиці уряду Тимошенко та визнав наявність позитивних тенденцій в українській економіці. Зокрема, на рішення МВФ вплинуло істотне зниження інфляції (з 2,9% в січні до 0,9% у квітні), покращення торговельного балансу України (співвідношення між експортом та імпортом), а також позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу держави, тобто, коли притік валюти в перевищує її відтік. При цьому, у Фонді переконані, що вже у 2009 р. розпочнеться відновлення української економіки, а в 2010 р. – економічне зростання.


 


Вкрай важливо, що позитивного для України рішення МВФ Кабіну вдалося добитися, не поступаючись основними соціальними принципами. Уряд зумів відстояти свої базові позиції, зокрема, щодо збереження низки соціальних платежів, непідвищення пенсійного віку, продовження виплат пенсій працюючим пенсіонерам. Незважаючи на вимоги МВФ, 4/5 українських споживачів сплачуватимуть цього року за газ і електроенергію по старих тарифах.


 


Продовження кредитування з боку МВФ – це не тільки суттєва фінансова допомога Україні (5,8 млрд. доларів – це близько 19% доходів держбюджету, більше 20% національних золотовалютних резервів, приблизно в 30 разів більше ніж уся  наявна заборгованість із зарплати в Україні), але й схвальна світова оцінка економіці країни, а також потужний позитивний сигнал для інших міжнародних кредиторів та інвесторів.


«Досягнуті домовленості свідчать про те, що надані досить потужні позитивні сигнали щодо стабільності в Україні, щодо платоспроможності України. Я переконана, що це також буде додатковим сигналом для приходу інвесторів в Україну» (Юлія Тимошенко, 17.04.2009)


«… На практиці це означає, що шанси України залучити зовнішні кошти з інших джерел потенційно зростають, хоча отримання цих грошей є непростим завданням. Крім того, відновлення співпраці з МВФ є важливим сигналом для закордонного бізнесу, який розглядає присутність МВФ в країні як один із важливих показників на користь інвестування в національну економіку» (Ігор Бураковський, аналітик-економіст, у коментарі УНІАН, 11.05.2009)


 


 


Чому Україні так необхідні кошти МВФ? Якщо поглянути на антикризові кроки решти країн світу, то вони в основному зводяться до того, щоб влити у свої національні економіки якомога більше грошей. Наприклад, Барак Обома вирішив залучити додатково в американську економіку один трильйон доларів, канцлер Німеччини Ангела Меркель – 100 мільярдів євро, країни великої двадцятки вирішили спрямувати на подолання кризових явищ у світовій економіці 5 трильйонів доларів.


Економічно розвинуті держави Заходу можуть справитися з кризою самотужки, оскільки за час «процвітання» накопили чималі внутрішні фінансові резерви. Водночас, країни Центральної та Східної Європи з більш слабкими економіками такого «запасу міцності», як з’ясувалося, не мають, а тому змушені шукати кошти зовні. По грошову допомогу вже звернулися Польща, Угорщина, Литва. Тільки сусідній Румунії для підтримки місцевої економіки Єврокомісія планує надати кредит загальною сумою 20 млрд. євро. В той час, як країни-члени ЄС вправі розраховувати на фінансову підтримку Євросоюзу, Україна такої можливості не має. Саме тому, щоб наситити свою економіку необхідними коштами, вона змушена звертатись до таких потужних фінансових організацій, як МВФ.


«…Пригадуєте дитячу казку «Про трьох поросят». Криза показала, що наша хатка була з соломи, а не з каменю, одного потужного подиху кризи виявилось достатньо, щоб вона розвалилась. За кілька днів все полетіло шкереберть — банки, вклади, кредити і депозити… Тому Уряд сьогодні працює в режимі пожежної машини, а горить — усюди…» (Ю.Тимошенко, інтерв’ю газеті «Сільські вісті», 24.04.2009)


 


Кредит від МВФ, тим більше під час кризи, є нормальною загальносвітовою практикою, а його отримання є для будь-якої країни великою удачею. Насправді, МВФ є оптимальним кредитором з точки зору кредитної ставки (лиш близько 4%). Це розуміють не тільки країни єврозони, але навіть Білорусь, яка раніше дуже скептично ставилася до МВФ, однак наприкінці грудня 2008 р. попросила у МВФ 2,5 млрд. доларів кредиту.


 


Не зважаючи на те, що Янукович та члени його команди нині заявляють, що брати кредит в МВФ не можна – це, за їх словами, начебто «невигідно», «небезпечно» і т.д., не так давно, у 2004 році, коли лідер Партії регіонів був прем’єром, він сам просив у того ж МВФ півмільярдний кредит. І це при тому, що тоді не було ніяких світових криз та пов’язаних з ними загроз для вітчизняної економіки, і Україна могла абсолютно спокійно розвиватися без зовнішніх запозичень. Тепер же, коли у світі вирує фінансова криза, безпрецедентна в історії за своїм розмахом, і фінансові ресурси для стабілізації банківської системи знайти надзвичайно важко, ПР чомусь зайняла протилежну позицію, щодуху критикуючи уряд.


 

[an error occurred while processing the directive]