[an error occurred while processing the directive]

Жоден Уряд України не працював в таких складних внутрішньополітичних умовах, як Уряд Тимошенко

Жоден Уряд України не працював в умовах світової економічної кризи, яка є найглибшою з часів так званої великої депресії 30-х років, і яка дуже боляче вдарила по Україні.

Порівняно з усіма попередніми Урядами, сформованими за час української незалежності, Кабінет Міністрів Юлії Тимошенко працює у найскладніших внутрішньополітичних умовах Таку думку підтверджують дані недавнього опитування громадської думки, проведеного Центром Разумкова, згідно якого більшість громадян України фактично погодились з тим, що Уряду Тимошенко заважають ефективно працювати саме зовнішні, незалежні від керівництва Кабміну чинники – жорстке внутрішньополітичне протистояння, втручання Президента та Ради нацбезпеки та оборони, недієздатний парламент і т.д.


 


Дійсно, якщо згадати умови діяльності різних складів Кабміну за всю історію нашої Незалежності, то порівняно з нинішніми вони були майже ідеальними.


Так, Уряд Леоніда Кучми зразка 1992 року мав не тільки повний карт-бланш від Президента Кравчука, але й можливість в обхід парламенту видавати декрети, які мали силу законів. Це означає, що будь-яке важливе для економіки термінове рішення Прем’єр Кучма міг ухвалити без згоди Ради та Президента.


 


Уряд Віктора Ющенка, сформований у 2000 році, до квітня 2001 року мав підтримку парламентської більшості та сприяння Президента Кучми.


 


Перший Уряд Віктора Януковича працював в тепличних політичних умовах, як сказав один із експертів, просто „оранжерейних”.  Прокучмівська більшість у Раді максимально сприяли втіленню у життя всіх законодавчих та інших ініціатив тодішнього Кабміну. Повну підтримку роботі Уряду надавав і Президент Кучма.   


Другий Уряд Віктора Януковича так само спирався  на більшість, на коаліцію майже в 250 голосів. Щоправда, замість того, щоб займатися вирішенням соціально-економічних проблем, Янукович заходився до створення в неконституційний та корупційний спосіб більшості в 300 голосів (попросту скуповуючи депутатів),  що і стало причиною дострокових виборів.


 


Абсолютно інакше складається ситуація довкола нинішнього Кабінету міністрів на чолі з Юлією Тимошенко. Уряд працює фактично без більшості в парламенті,  за умов тотальної протидії з боку Президента.


Партія регіонів постійно блокує роботу парламенту, перешкоджає заповненню вакансій в Уряді. 


Губернаторам Ющенко заборонив спілкуватися з Урядом.


Генеральна прокуратура, через яку Уряд мав би забезпечувати наведення порядку,   контролюється Партією регіонів: в 2005 року генпрокурора Медведька призначено за узгодженням Ющенка та Януковича.


В Україні склалася унікальна ситуація, небачена в жодній інші країні світу, коли діяльність Уряду свідомо паралізує Президент. Блокування роботи Тимошенко стало головним змістом в роботі Ющенка, цим і лише цим протягом останнього року з ранку до ночі занятий глава держави.


По суті, Тимошенко залишається лише відповідальність за стан справ в країні, в той час, як реальних владних важелів в її руках нема.


 

[an error occurred while processing the directive]