[an error occurred while processing the directive]

10-РІЧЧЮ ПАРТІЇ «ВО БАТЬКІВЩИНА» ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ:

Багатство Батьківщини – люди. Василь Ковальчук.

У Василя Володимировича дві вищих освіти, він двічі балотувався до Верховної Ради. Працює головою сільради села Увисла, що на Гусятинщині, ще з 1988 року. Людина непересічна і оригінальна. Ветеран тернопільської гвардії Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». Наша розмова – з Василем Ковальчуком.


– Василю Володимировичу, Ви працюєте сільським головою вже понад двадцять років. Невже в селі немає інших кандидатів?


– (Сміється). Вочевидь, справа не в кандидатах, а в тих політичних силах, які вони представляють. Я став членом Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» ще в 2000 році. З того часу рівень довіри до мене, як до сільського голови, який представляє Блок Юлії Тимошенко, не зменшується. Скоріше навпаки.


– Підтримують лише Вас, як кандидата чи й політсилу, яку ви представляєте?


– Судіть самі: на парламентських виборах 2002 року БЮТ у нашому селі отримав 72,8% підтримки виборців, у 2006-му – майже 74%, а на позачергових парламентських виборах 2007-го – вже майже 78%. Як бачите – динаміка зростання очевидна.


– Значить Ви не випадково отримали нагороду особисто від Юлії Тимошенко.


– Так, це було якраз після позачергових парламентських виборів 2007 року. У Києві Юлія Володимирівна вручила мені медаль «Видатний учасник виборів – 2007». Тоді наше село зайняло перше місце в Україні за найбільшу кількість голосів, відданих за БЮТ, з-поміж населених пунктів, у яких проживає понад тисячу жителів.



– А чому в тому далекому 2000 році Ви обрали саме Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»?


– Можливо, тому, що побачив, хто є хто в Україні. У той час Юлія Тимошенко була віце-прем’єром в уряді і саме завдяки її зусиллям з нашої буденності зникло таке ганебне явище, як вимикання світла, проблеми з паливно-мастильними матеріалами. Саме тоді зрозумів, що Юлія Володимирівна – людина діла, а не слова.


– І як Вам, сільському голові-бютівцю, жилося в ті опозиційні роки?


– Знаєте, в мене складається враження, що ті опозиційні роки тривають ще й досі. Бо як і тоді, в часи кучмізму, так і тепер відчуваємо шалений тиск і опір президентської вертикалі влади на рівні райдержадміністрації.


– Можете навести конкретні приклади?


– Як тоді, так і тепер наше село стабільно обминають будь-які фінансові потоки. РДА взяла собі такий принцип за правило. Наприклад, якщо наш сільський фельдшерсько-акушерський пункт обслуговує понад тисячу чоловік (в Увислі проживає понад 1300 чоловік – авт.), то в РДА пишуть, що тільки чотириста і, відповідно, кошти на ФАП виділяються для обслуговування тільки тих 400 людей. Де лишається решта? Звісно, що в РДА. І таких прикладів безліч.


– І як Ви виходите з такої ситуації?


– Намагаємося брати участь у різноманітних конкурсах, проектах. Приміром, нещодавно ми виграли грант на суму 160 тисяч гривень, беручи участь в програмі ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Плануємо ці кошти спрямувати на відкриття на базі нашого ФАПу амбулаторії загальної практики сімейної медицини. А скільки ще коштів потрібно на підтримку соціально-культурних закладів села. Йдеться і про дитсадок, і про школу, і про будинок культури. Єдина наша надія – це уряд Юлії Тимошенко. Але ми бачимо, як Юлії Володимирівні нелегко працювати в умовах постійного тиску і тотальної дезінформації громадськості з боку президентської вертикалі влади.


– Отже, Ви не є прихильником президентської форми правління?


– Це складне питання. Все залежить від того, хто лідер в державі. Бо можна бути Президентом – і «кишеньковим», а можна бути спікером парламенту – і харизматичною особистістю.


– З Вашого дозволу від політики перейдемо до особистого. Як Ваша сім’я – дружина, син – сприймає Ваш «безперервний сільрадівський трудовий стаж»?


– (Сміється). Сім’я для мене – головне. Тому я дуже радий, що саме найрідніші мене добре розуміють і завжди підтримують. І за це я їм безмежно вдячний.


–                          Насамкінець давайте зімпровізуємо. Перший-ліпший віршик, який спадає Вам на думку.


–                          (Сміється). «Наша Земля – як футбольна куля, наш Президент Тимошенко Юля».


 


Розмовляв Дмитро Ісіченко


 

[an error occurred while processing the directive]