[an error occurred while processing the directive]

1 січня 2010 року Тернопільська обласна організації ВО «Батьківщина» організувала урочисту академію з нагоди 101-року від Дня народження провідника нації, великого борця за незалежну Україну – Степана Бандери

Захід розпочав народний депутат України, голова ТОО ВО «Батьківщина», керівник виборчого штабу кандидата на Пост Президента України Юлії Тимошенко – Василь Деревляний.
Василь Тимофійович зазначив, що місцеві осередки партії «Батьківщина» в Тернопільській області провели громадські слухання з питання – присвоєння звання Героя України (посмертно) Степанові Бандері. В результаті таких зборів громади сіл та міст Тернопільської області підготували близько трьохсот звернення до Президента з вимогою присвоїти звання Героя України (посмертно) Степанові Бандері.


При цьому Василь Тимофійович вкотре нагадав усім, що за ініціативи та завдяки депутатам від БЮТ парламент підтримав постанову «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2009 році» (146 голосів від фракції БЮТ), першим пунктом у якій значилося відзначення 100-річчя від дня народження Степана Бандери, і це перший офіційний документ в історії незалежної України, прийнятий у Верховній Раді України, де згадується ім’я Степана Бандери.


— На жаль деякі кандидати в Президенти, які вже декілька скликань були народними депутатами України та сьогодні називають себе націоналістами не спромоглись ініціювати прийняття подібної Постанови, — зазначив народний депутат України Василь Деревляний. — Однак, сьогодні вони себе позиціонують як найбільші націоналісти в нашій державі.


На запрошення народного депутата Василя Деревляного на урочисте святкування до Тернополя приїхав історик, професор Володимир Сергійчук (з дружиною) – автор трьохтомної збірки книг про життя, діяльність та випробування, які лягли на долю самовідданого борця, державотворця, націоналіста – Степана Бандери.



До видавництва трьохтомника В.Сергійчука про Провідника української нації долучилися керівники «Батьківщини» галицьких областей – Тернопільської (Василь Деревляний), Львівської (Іван Денькович) та Івано-Франківської (Дмитро Шлемко).


Сам Володимир Іванович Сергійчук є знаним і авторитетним українським істориком, професором Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, академіком Академії наук Вищої школи України. Творчість Володимира Івановича, його клопітка робота спрямована на відновлення і ознайомлення всіх нас, українців, жителів України з істиними історичними подіями, історією життя та діяльності відомих людей, які в свій час творили наше сьогодення.


«Степан Андрійович Бандера сьогодні визнаний світом як видатний політичний діяч, ідеолог українського національного руху ХХ століття, голова Проводу ОУН, державотворець. Тернистий і важки шлях привів великого націоналіста, патріота України до визнання аж після смерті, – розповів Володимир Сергійчук. – Для мене, вихідця із Східної України, вклад Степана Бандери у відновлення Української державності є неоціненним».


Дитинство Степан провів в Старому Угринові, в домі своїх батьків і дідів, виростаючи в атмосфері українського патріотизму та живих національно-культурних, політичних і суспільних зацікавлень. З самого дитинства С. Бандера був свідком відродження і будови української держави. З листопада 1918 р. його батько – отець Андрій був послом до парламенту Західньо-Української Народньої Республіки — Української Національної Ради в Станіславі і брав активну участь у формуванні державного життя в Калущині. У 1919 року Степан Бандера вступив до української гімназії в Стрию. Вже в третьому класі він стає учасником Пласту, молодіжної патріотичної організації, яка на той час мала велику популярність на Західній Україні. З цього часу і розпочалася активна участь Степана Бандери в організованому українському національному житті.


В 1932—1933 рр. виконував функцію заступника крайового провідника, а в середині 1933 р. був призначений крайовим провідником ОУН і крайового коменданта УВО на ЗУЗ.


Сам Степан Бандера, його родичі і навіть знайомі потрапили в поле зору НКВД. Вони підлягали переслідуванням, репресіям, ув’язненням у найстрашніших колоніях та виправних таборах, виселенням до Сибіру і навіть смерті. Але Степан Бандера розумів, розуміли і всі в його оточенні, що, попри всі труднощі і перешкоди, його доля незмінна – бути Провідником, Визволителем цілої Нації.


Під проводом Бандери ОУН-Б стає кипучою революційною організацією. Вона розбудовує організаційну мережу на Рідних Землях, творить похідні групи ОУН-Б з того членства, що було за кордоном творить український легіон та організує визвольну боротьбу, спільно з іншими поневоленими Москвою народами.


В той час Степана Бандеру називають військовим злочинцем, його розшукує НКВД і Бандера змушений виїхати закордон. Попри всі переслідування, шантаж та тиск Бандеру тягне на рідну землю і він продовжує активну боротьбу, в підпіллі керуючи Революційним Проводом проти поневолювачів українського народу.


«Підпільники ОУН організовували спротив проти нацизму в Берліні, Бремені, Лейпцигу, Мюнхені, Гамбурзі, Штутгарді, – розповідав автор книги про Провідника Нації С.Бандеру. – Не даремно Степана Бандеру ставлять на один щабель із Іваном Мазепою та Симоном Петлюрою, адже, в їхніх програмних документах викладається план розбудови справді незалежної самостійної України. І мені зовсім не дивно, що в різні часи українську націю називали іменами саме цих героїв, а саме мазепинцями, петлюрівцями та бандерівцями.»


В трьох томах своєї книги Володимир Сергійчук оприлюднює документи, листи, які сам розшукав у архівах різних країн світу.


«В основу моєї праці про Степана Бандеру лягли колись засекречені документи спецхранів. В архівах мені вдалося віднайти документ, який спростовує будь-які звинувачення щодо співпраці з німцями. В книзі я опублікував «Докладную записку о перговорах со связной бандеровского Центрального Провода ОУН». Зокрема, в документі, підписаному «зам.нач. 4 управления НКГБ УССР полковника Государственной Безопасности Карина», зазначено, що Бандера та Стецько не могли організовувати боротьбу з росіянами на боці німців через те, що саме в цей час вони знаходились в німецькій тюрмі», – зазначив автор.


Підтверджують документи і те, що більшовики боялися Степана Бандеру. Вони усвідомлювали ту небезпеку, яку несе ідея українських націоналістів, тому залучали найкращі підрозділи своїх спецслужб для переслідування, репресій та знищення національного супротиву.


За словами одного німецького журналіста в повоєнний час, «Степан Бандера – сьогодні вже легендарна постать національно-визвольної боротьби поневолених народів – є одним з найсильніших і найнебезпечніших ворогів совєтського імперіалізму, бо за ним, провідником ОУН, стоять 40 мільйонів українців. Бандера втілює їхнє стремління до національної незалежності».


Після презентації тритомної збірки В.Сергійчука, присутні на урочистій академії мали змогу переглянути фільм про Провідника нації Степана Бандеру – «Ціна свободи».




За сприяння голів обласних партійних організацій «ВО «Батьківщина» Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської,  Волинської та Рівненської було знято документально-публіцистичний фільм про життя та діяльність легендарного провідника ОУН С. Бандеру.



«Здобути незалежну Україну чи загинути в боротьбі за неї», саме таким був дивіз та зміст життя Великого Героя України Степана Бандери, який є втіленням патріотизму нашого краю та взірцем для наслідування ще багатьох поколінь, — зазначив голова ТОО «ВО «Батьківщина, народний депутат України від БЮТ Василь Деревляний. — Не даремно нас, жителів західної України не рідко називають «бандерівцями», за те, що розмовляємо рідною українською мовою, сповідуємо традиції нашого краю.»


Ветерани ОУН-УПА з усіх районів Тернопільської області, учасники урочистої академії з нагоди 101 річниці від Дня народження Степана Бандери з рук автора отримали трьохтомні збірки книг про Провідника української нації.






Народний депутат України Василь Деревляний вручив диски з фільмом про С. Бандеру, грошову допомогу, квіти та пам’ятні подарунки ветеранам визвольної боротьби Лучко Андрію Володимировичу (Бучацький район), Машенько Софії Федорівні (Бучацький район), Скавінській Євгенії Павлівні (Козівський район), Трач Омеляну Петровичу (Теребовлянський район), Цьона Івану Миколайовичу (Теребовлянський район), Працінь Любомирі Михайлівні (Борщівський район), Мантика Миколі Михайловичу (Борщівський район), Венгринович Оксані Яківні (Гусятинський район), Квасніцькому Степану Михайловичу (Гусятинський район), Баран Григорію Яковичу (Зборівський район), Процик Василю Дем’яновичу (Зборівський район), Кравчук Галині Микитівні (Лановецький район), Шмигун Степану Микитовичу (Лановецький район).





Тим ветеранам ОУН-УПА, які за станом здоров’я не змогли приїхати на захід, керівники районних організацій партії ВО «Батьківщина» передадуть подарунки на місцях (Бережанський район – Гуменюку Оресту Володимировичу, Пахолко Михайлові Сидоровичу, Збаразький район – Мізоцькому Віталію Вікторовичу, Панчишин Ярославі Ільківні, Козівський район – Червінській Ользі Миколаївні, Монастирський район – Петрів Ярославу Петровичу, Криштофор Михайлу Яковичу, Тернопільський район – Дурдинець Гаврилу Яковичу, Паламар Марії Валентинівні).


Урочисту академію присвячену легендарному лідеру української нації Степану Бандері, присутні в залі завершили гімном України.


Після урочистого заходу керівник Тернопільської районної організації ВО «Батьківщина» Антон Костик разом з членом партії ВО «Батьківщина», начальником державного управління земельних ресурсів в Тернопільській області Іваном Крисаком поклали квіти пам’ятнику Степана Бандери у с. Козівка Тернопільського району (саме там був встановлений перший пам’ятник Провідника Нації в нашій області).


 


 

[an error occurred while processing the directive]