[an error occurred while processing the directive]

Дорога українська родино!

Перемога Януковича на президентських виборах 7 лютого – це друга державна мова, єдиний економічний простір, митний союз, повна залежність України від Москви у внутрішній і зовнішній політиці. Це втрата всіх надбань у національному та демократичному житті України часів політичної самостійності. Україна – страшно сказати – обернеться в губернію відновленої російської імперії.

Це може статися насамперед через те, що лідери Помаранчевої революції пересварилися та втратили прихильність народу. Московські спецслужби  проти України використали знову бацилу особистої амбітності, звинувачень у зраді, заразу, яка обертала друзів у ворогів упродовж усієї нашої історії. Хвороблива неприязнь Ющенка до Тимошенко не створена світоглядними мотивами. Тимошенко як символ Майдану деколи помилялась, але завжди намагалася підкоритися волі Ющенка, одначе, оточений підлабузниками, „любими друзями”, підісланими агентами, Президент відкинув усі спроби налагодження й порозуміння в стосунках із Прем’єром. Я був і залишаюся прихильником Ющенка, але тепер мова йде про Україну, коли я не можу, не маю права не сказати правди.


Заява Ющенка про те, що Тимошенко і Янукович – „два чоботи пара” – неправдива, бездоказова, спрямована на те, щоб ставленик Москви, головний опонент Президента, дійшов у тих чоботах до влади.


У нас є вибір! Хто не визначився з ним, хто хотів би на виборах 7 лютого умити руки, як Пілат на судилищі над Христом, той засуджує Україну на розп’яття, повернення на хрест, з якого моє покоління зняло її 1991 року.


Але Тимошенко відрізняється від Януковича. Вона стоїть за єдину українську державну мову, економічну і насамперед енергетичну незалежність, за вступ до Європейського Союзу, за проведення організаційної і пояснювальної роботи в Україні з метою вступу до НАТО, за прагматичні та корисні для нашої держави взаємини з Росією.


Національні, демократичні, людяні й християнські сили України готуються до боротьби проти нового московського зверхництва та поневолення. Вони повинні об’єднатися й стати за Тимошенко, бо в її особі мають і матимуть союзника. Голосування за Тимошенко – це підтримка живого розуму, здатного розвиватися і відповідати на жорсткі виклики часу не за писаними вказівками помічників і спічмейкерів, а за власними думками.


Знаю, люди, які по всій Україні вже проголосували за Тимошенко, це – народ з Майдану. В нашій теперішній страшній ситуації, коли стоїмо за крок до безодні я закликаю голосувати за Тимошенко з багатьох причин.


Найважливіша серед них – це вибір самої Тимошенко, її відвага стати проти бездушної, антиукраїнської, керованої агентурою КГБ кліки Януковича.


Тимошенко ніколи не була чоботом з ноги Януковича. Вона завжди ходила рівно та високо несла прапор України.


      


Дмитро ПАВЛИЧКО


21.01.2010 р.  


 

[an error occurred while processing the directive]