[an error occurred while processing the directive]

Уряд Юлії Тимошенко прийняв чергові рішення щодо покращення умов роботи малого і середнього бізнесу

Кроки нинішнього уряду на підтримку малого бізнесу здійснюються в рамках послідовної політики Юлії Тимошенко на істотне покращення умов для ведення підприємництва, розпочату нею ще в часи свого першого прем’єрства.

Раніше, за ініціативи прем’єра:


– було створено т.зв. «єдине вікно». Коли підприємець не повинен особисто ходити по численних державних органах, а має можливість подати усі необхідні реєстраційні документи в «одне вікно».


– було скасовано більше 5000 зайвих регуляторних актів, які лиш ускладнювали життя малому бізнесу.


– було прийнято спеціальний закон, який запровадив 2-річний мораторій на перевірки контролюючими органами приватних підприємців і малих підприємств.


– було запроваджено 2-річний мораторій на підвищення орендної плати за державне майно для малого бізнесу.


– було запроваджено принцип «мовчазної згоди», коли підприємець може розпочати діяльність, якщо чиновник неправомірно затягує розгляд реєстраційних документів більш ніж на 10 днів від законодавчо встановленого терміну.


 


Заради подальшої дерегуляції підприємницької діяльності та покращення бізнес-клімату в країні прем’єр запропонувала три великі законодавчі ініціативи:


1. Буде вдвічі скорочено кількість контролюючих органів. В Україні зараз працює 85 контролюючих органів. При цьому, при деяких міністерствах існує по 10-12 контролюючих органів. Це неподобство як для європейської країни. І поданий законопроект покладе цьому край. До того ж, цей законопроект дає право підприємцям виправити порушення, якщо такі зафіксовані протягом 13 днів після перевірки. Якщо такі порушення виправлено, штраф не застосовується.


 


2. Буде вдвічі скорочено кількість видів ліцензування. Зараз у нас 78 видів ліцензування, минулого року було 83. У 2009 р. ми пропонували зменшити цей перелік на 15 видів, але через парламент вдалося «протягнути» скорочення лиш на 5 видів. При цьому мова не йде лиш про механічне скорочення кількості видів ліцензування, а про удосконалення процедури початку бізнесу у сфері, яка ліцензується. Бо сьогодні часто, навіть маючи ліцензію, в окремих сферах неможливо розпочати діяльність без додаткових дозволів.


 


3.Буде узаконено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. З 1998 р. і до нині ця система регулюється виключно указом Президента. Ця система дозволила створити додатково 1,6 млн. робочих місць. За 11 років роботи цієї системи обсяг надходжень від єдиного податку, який сплачує малий бізнес, зріс в 34 рази. При цьому члени фракції Партії регіонів не раз пропонували взагалі скасувати спрощену систему оподаткування для малого бізнесу (див. Вставку). Уряд Тимошенко кардинально проти такого підходу. Ми маємо зберегти спрощену систему, але поставити певний бар’єр для зловживань, коли, наприклад, окремі великі компанії спеціально дробляться для переходу на «спрощенку».


 


 Наступна ініціатива – уряд, без допомоги Нацбанку, відновить кредитування економіки. Головний акцент робиться мікрокредитуванні малого бізнесу.


Як основний механізм – державна порука по мікрокредитах – видається на суми до 200 тис. грн. 60% суми забезпечує банк, 40% – держава. Оскільки надається державна порука, ставка по таких мікрокредитах не буде значно нижчої від тих, які встановлені банками сьогодні.


 


Уряд розпочинає експеримент щодо запровадження принципово нової для України, але вже широко використовуваної у Європі моделі кластерного виробництва.


Суть ідеї: кілька десятків, навіть, сотень підприємств певного регіону об’єднується в один виробничий цикл. Вони виробляють продукцію, яка є взаємодоповнюючою, організовується спільне постачання сировини і збуту виробленої продукції. В Данії ще в 1992 р. більше 40% підприємств країни було об’єднано в кластери, в Австрії величезний кластер «Штирія» (від видобутку сировини до кінцевої продукції) включає 110 потужних підприємств, які спільно виробляють на рік 150 тис. автомобілів. В Уельсі кластери врятували цілі міста, які раніше обслуговували місцеві вугільні шахти і могли стати банкрутами через їхнє закриття.


Уряд Тимошенко вже втілює ідею з використання кластерної моделі на Полтавщині і в Івано-Франківській області.


 


Інший важливий проект економічного розвитку регіонів пов’язаний з територіями перспективного розвитку. Йдеться, насамперед, про депресивні території, які залежать від 1-2 т.зв. «містоутворюючих підприємств». На цих територіях запроваджується спеціальна митна зона. Податкові пільги (в т.ч. звільнення від сплати податку на прибуток протягом 10 років) отримують виключно виробничі підприємства. Пріоритет – експортоорієнтовані галузі. Аби не повторювати сумний досвід ВЕЗ і ТПР, які існували при Кучмі і використовувалися зокрема для тіньового завозу в Україну закордонного неякісного м’яса, запроваджується норма: якщо продукція з території перспективного розвитку потрапляє на митну територію України, з неї сплачується мито згідно з законами України.


 


Уряд запроваджує принципово нову програму в освіті – програму відновлення робітничих професій і коригування держзамовлення. Ця програма передбачає чітке і оперативне коригування (у співпраці Міносвіти і Мінекономіки) обсягу замовлень на певні професії в залежності від потреб держави і ринку. Особливо це стосується робітничих професій, які поступово вимирають, а також нових професій, пов’язаних із новітніми напрямками в економіці, фінансовій системі й інших сферах. По певних спеціальностях підготовку можна починати навіть на рівні старших класів загальноосвітніх шкіл.


 


Крім вказаних ініціатив уряд схвалив ще близько двох десятків нормативно-правових актів, які мають додатково полегшити життя малому бізнесу:


скоротити кількість державних органів, які мають перевіряти фонд заробітної плати, з 7 до 1. Правильність нарахування мають перевіряти спеціалісти виключно Державної податкової адміністрації, але не представники Пенсійного фонду і ще 5  соціальних позабюджетних фондів. Це скоротить адміністративні витрати і держави, і бізнесу.


 


– деталізувати порядок застосування вже законодавчо прийнятого принципу «мовчазної згоди». Чітко визначено, що підприємець не підпадає під дію Кримінального кодексу за початок роботи без дозволу у разі застосування принципу «мовчазної згоди». При цьому додається «принцип декларування» – аби розпочати діяльність підприємцю не обов’язково чекати на пожежників і санстанцію. Достатньо на початку лиш задекларувати, що немає порушень.


 


– запровадити схожий «принцип декларування» і в сфері виконання технічних регламентів. Якщо продукція відповідає усім технічним вимогам, виробник має можливість це задекларувати, зберігати відповідну декларацію і надавати її виключно за запитом при перевірці. Але він не повинен реєструватися в центральному органі з питань технічного регулювання.


 


посилити захист підприємств від рейдерства. По-перше, встановлюється відповідальність реєстраторів. По-друге, встановлюється кримінальна відповідальність засновника, якщо він подає при реєстрації неправдиві дані. По-третє, встановлюється кримінальна відповідальність за силовий захват приміщень.


 


якщо підприємець працює в невеликому місті, він матиме змогу отримати дозвіл на діяльність у місцевому дозвільному центрі, а не їхати в обласний центр чи в Київ (крім випадків виробництва потенційно небезпечного для життя людей і навколишнього середовища).


 


полегшити життя підприємцям, які працюють на ринках. У разі перевірки контролюючих органів буде чітко розмежовано – за що відповідає підприємець (фактично, це лише якість продукції, що продається), а за що – власник ринку (все інше). Крім того, викорінюється практика перевірки «всіх і відразу»: якщо є питання до певного підприємця, перевіряють виключно його.


 


– посилити контроль над самими перевірками. Буде встановлено чіткі переліки – які питання мають право задавати перевіряючі, які вимоги вони мають висувати.


 


зняти  вимогу обов’язкового подання звітності в електронному вигляді, оскільки через використання приватних послуг в цій сфері, ця процедура є доволі дорогою (900 грн.) і множить корупцію. Тепер, по-перше, підприємець матиме можливість вільно обирати – подавати звітність у паперовому чи у електронному вигляді. По-друге, уряд дає доручення щодо запровадження т.зв. «державного шлюзу», через який бізнесмени зможуть подавати звітність в електронному вигляді безкоштовно.


 


– знизити ціни на адміністративні послуги для бізнесу (відповідне зниження плати за державні послуги вже запроваджене для селян). Уряд встановлює єдину методику обрахування вартості адміністративних послуг і навіть певні орієнтири щодо оптимального розміру плати за відповідні послуги, собівартість таких послуг.


 


– посилити вплив бізнесу на прийняття владних рішеньзокрема через роботу галузевих рад, особливо на місцях. На жаль, зараз місцевий малий бізнес часто відлучено від прийняття рішень меріями і місцевими радами.


 


– полегшити співпрацю бізнесу з митницею. Якщо підприємство працює основі безперервного циклу, воно має можливість заповнювати періодичні митні декларації і отримувати товар ще до сплати мита. При цьому акт чітко визначає, які види підприємств і за яких умов мають право на періодичну декларацію, а які – ні. У інших випадках – товар видається відразу після сплати. Строк розгляду декларації скорочується вдвічі.


 


– на вимогу Євросоюзу Україна зобов’язала виробників зазначати при маркуванні продукції, чи містить вона генномодифіковані організми (ГМО). Але це – додаткові витрати для підприємств. Тому уряд пропонує, якщо продукція не містить ГМО, ніякого додаткового маркування не робити, якщо містить – зазначити «Продукт містить ГМО».


 


 

[an error occurred while processing the directive]