[an error occurred while processing the directive]

Етап падіння чи підйомів?!

Лист до редакції

З приходом до влади в Україні Партії регіонів люди все частіше висловлюють через ЗМІ і просто на вулицях своє занепокоєння долею демократії, яка ще і до цього часу є незрозумілою та слабкою. Стає дедалі очевидніше, що Росія, руками «регіоналів», намагається викоренити з України демократію назавжди. За півтора місяці російські високопосадовці (Путін та Медвєдєв) відвідували нашу державу сім разів. Така щільність візитів є тактичною боротьбою російської політики за український хліб і сало та щит і меч. І вони зробили перші переможні кроки: отримали омріяний Севастополь (Чорноморський флот), сформували коаліцію з продажних запроданців. Друга частина переможної ходи – звертання свободи слова, репресії, вбивство демократії та повне захоплення України.

Та що таке демократія і, чи є вона в Україні? Для того, щоб розібратися в цьому питанні варто розглянути три постулати, які визначають закономірність побудови демократичного суспільства.

Постулат перший. Навіть при мінімальній стабільності в суспільстві (яка максимально проявляється в соціально-побутових умовах життя громадян) виникає потреба максимальної духовності. Саме на цьому етапі партії, які сповідують демократичні погляди повинні об’єднатися довкола сильнішої з них для створення міцної основи розвитку демократичного суспільства. Як ми самі побачили, наша держава пережила цей перший етап розвитку демократії. Під час виборів Президента у другому турі найсильнішим кандидатом від демократів стала Юлія Тимошенко, замість підтримати її, так звані демократичні сили та політики закликали виборців не йти на дільниці чи голосувати «проти всіх». Тобто, перший постулат розбудови демократичного суспільства наша держава втратила.

Постулат другий. Суспільство досягає максимального рівня стабільності, гармонії. Але в Україні немає максимальної стабільності і це є підтвердженням існування постулатів, які, для повноцінного розвитку демократії повинні слідувати почергово. Тим часом в Україні демократичні сили взяли тайм-аут для відновлення своїх сил, а суспільство очікує від нової влади обіцяних змін на покращення рівня життя. Цей період характеризується своєю непередбачуваністю і поверненням до диктатури через законотворчу роботу.

Звісно цей етап став переломним для України, адже швидкі і неочікувані дії влади шокували громадськість та опозиційні сили, які за такий короткий час просто не встигли консолідуватися для того, щоб не просто вийти з своїм протестом, а дати рішучий відсіч незаконним та руйнівним діям влади в державі.

Постулат третій. Будь-яка держава або об’єднання держав мають циклічний процес розвитку демократичного суспільства. Тобто, зміна етапів розвитку проходять почергово (постулат один змінюється на постулат два). В нашому випадку ці етапи розвитку демократії не відбулися, демократію замінила диктатура у чистому її вигляді.

З швидкістю, з якою сьогодні Партія регіонів рухається до диктатури не дає їм можливості розгледіти в нашому суспільстві нічого духовного і робить цей процес практично безповоротним.

Світ створений Богом на дуалізмі, чи то на протилежностях: щастя – горе, добро – зло, демократія – диктатура, опозиція – коаліція. І для кожного з нас це означає, що ми постійно повинні бути безпосередніми учасниками цього процесу. Адже тільки-но ми опускаємо руки і перестаємо боротися за своє щастя, проблеми та труднощі горою звалюються на нас і, ми жаліємося на своє горе, тільки-но ми даємо можливість владі діяти по-своєму, влада тут же забуває про нас, наші інтереси як громадян України, про нас як патріотичну та сильну націю. Але ж не так все безнадійно, якщо суспільство в єдиному міцному кулаці включається в цю боротьбу, в протистояння.

Незабаром (31 жовтня) вибори до місцевих рад. Чи не останній іспит на предмет демократії чекає Україна і результат його залежить від кожного з нас.

Громадсько-політичний діяч Василь Паламарчук (надруковано зі скороченнями)

[an error occurred while processing the directive]