[an error occurred while processing the directive]

«Правосуддя» залишилось лише декларативним гаслом, а те, що відбувається в наших судах – це цинічне нехтування елементарними правами людини в угоду провладному політичному угрупуванню

Виступ Першого заступника Голови фракції «БЮТ-Батьківщина» Андрія Кожем’якіна з парламентської трибуни, 17 травня 2011 року.

В понеділок у Печерському районному суді міста Києва відбулась екстраординарна ситуація, коли за брудними, абсолютно неаргументованими обвинуваченнями суд підтвердив нібито законність порушення кримінальної справи проти Юлії Тимошенко.

З юридичної точки зору рішення, яке прийняв Печерський суд, не має під собою жодних правових підстав і є демонстрацією правового нігілізму. З точки зору здорового глузду: суд лише створював видимість розгляду позову Юлії Тимошенко, а насправді продемонстрував готовність беззастережно виконувати будь-які вказівки з вулиці Банкової.

Рішення Печерського райсуду стало фактично панахидою за Верховенством права, за Конституцією та законами України. Уся судова система повністю перейшла в режим ручного управління і будь-які рішення судів сьогодні приймаються виключно під потреби політичної сили та її лідера, котрі сьогодні повністю узурпували всю владу в нашій державі.

Показову політичну розправу над своїми опонентами влада намагається замаскувати під боротьбу з корупцією. Усі, хто слідкує за перебігом відкритої кримінальної справи проти Юрія Луценка, вже давно в цьому пересвідчилися. Для його арешту не було жодних підстав. Однак слідчі Генпрокуратури незаконно запроторили його до в’язниці і довели до того, що його життя сьогодні в серйозній небезпеці, а слідчі відверто брешуть про його задовільний стан здоров’я і не збираються відпускати з-під варти.

Вже рік безпідставно і всупереч усім можливим законам під вартою перебувають Ігор Діденко, Анатолій Макаренко, Тарас Шепітько, ще ряд державних службовців лише за те, що вони сумлінно виконували свої службові обов’язки і захищали інтереси держави. Для юристів-початківців є очевидною незаконність утримання їх під вартою. Самі слідчі, знаючи, що ці люди ні в чому не винні, кілька разів перекваліфіковували справи, але руками суддів різних інстанцій їх вперто тримають у в’язниці.

Тому цілком зрозуміло, коли депутати нашої фракції йшли до Печерського суду, у нас не було жодних ілюзій, ми чудово розуміли, що чекати правосуддя від цієї установи марно. Так само, як ми не сподіваємось на правосуддя київського апеляційного суду.

У чому ж звинувачують Юлію Тимошенко? Їй інкримінують те, що вона нібито перевищила свої службові повноваження і нібито тим самим завдала збитків державі. Насправді слідчі свідомо фальсифікують кримінальну справу проти екс-прем’єр-міністра. Юлію Тимошенко обвинувачують у тому, що вона затверджувала директиви уряду. Але при цьому слідчі вперто ігнорують висновок діючого заступника Генерального прокурора України від 18.06.2010 року, у якому говориться, що Юлія Тимошенко діяла виключно в межах своїх повноважень. Тимошенко не затверджувала жодних директив уряду, а видала власний документ, документ Прем’єр-міністра. Це саме підтвердив у своєму листі (датований 7 квітня 20011 року) Міністр юстиції України О.Лавринович.

Враховуючи очевидні факти, суд повинен був визнати незаконність відкриття кримінальної справи проти Юлії Тимошенко, однак було прийняте інше рішення. Отож слово «правосуддя» залишилось лише декларативним гаслом, а те, що відбувається в наших судах – це цинічне нехтування елементарними правами людини в угоду провладному політичному угрупуванню.

Саме тому ми будемо звертатися до Європейського суду з прав людини, який, ми переконані, прийме справедливе, обґрунтоване рішення щодо незаконності відкриття кримінальної справи проти Юлії Тимошенко. Іншого рішення бути не може.

[an error occurred while processing the directive]