[an error occurred while processing the directive]

«БЮТ-Батьківщина» не голосуватиме за урядовий проект держбюджету

Виступ Голови фракції «БЮТ-Батьківщина» Івана Кириленка з парламентської трибуни під час обговорення урядового Держбюджету на 2012 рік :

– Є речі, про які ніхто крім опозиції з цієї високої трибуни не скаже.

Перше. Нова влада з самого початку чітко заявила: за 10 років Україна по якості життя та за станом економіки буде в сім’ї 20-ки найрозвиненіших країн світу.

Чудова мета, і ми її палко підтримуємо. Кого тільки витісняти будемо звідти?

Може, невеличку і бідну на ресурси Південну Корею? Та тільки ВВП Кореї на сьогодні 1.5 трильйона доларів, а ВВП України – 1 трильйон, але гривень. Як це не дивно, задача може бути і посильна, адже і Корея була свого часу там, де Сомалі.

Але вони зробили головне: взяли на вістря своєї економіки перспективні на той час новинки науково-технічного прогресу! І все! Корейське чудо відбулось буквально за кілька років.

Сьогодні у них на озброєнні надсучасні нанотехнології. Для них – це азбука економіки, а для нас – вища математика, бо навіть слова такого у Програмі немає.

Чи можна модернізувати щось без науки і новітніх технологій? Відповідь: в бюджеті 2012 в 6 разів зменшується фінансування наукових та науково технічних розробок.

Не дивно, що за 2 роки невостребувані кілька тисяч обдарованої молоді – виїхали за кордон, де їх реально і гідно цінують.

А де ж наша вітчизняна «Силіконова долина», цей своєрідний інкубатор для геніальних і талановитих, кому здійснювати наш, український прорив до вершин світової 20-ки?!

Немає і в помині!

Інтелектуальний голод спричиняє те, що частка підприємств, які впроваджують хоча б якісь інновації, становить трохи більше 10%. Коментарі – зайві!

Друге. Глобальна економіка, від якої ми залежимо занадто, на порозі нової кризи!

Нас, як країну експортно орієнтовану, сировинну, а значить дуже чутливу до зовнішніх чинників – чекають непрості часи.

Де вихід?

В невідкладному розвитку внутрішнього ринку.

Потрібно негайно його розвивати! В Програмі ця складова, на жаль, не є головним пріоритетом.

Може, варто придивитися до досвіду Бразилії, яка ще 20 років тому була з напівколоніальною економікою?

А сьогодні ця країна – локомотив світового розвитку, член Великої 20-ки.

Що вони зробили? Прийняли свого часу чудовий закон – про імпортозаміщення, з конкретним переліком, етапами, що і коли має бути вироблено в своїй країні.

Нині в Бразилії є все, все своє. «До лампочки» їм будь-яка криза. До речі, як і Індії, і Китаю, що йдуть аналогічним шляхом.

А що у нас? А у нас нестримно зростає імпорт в 6 разів за 10 років! В Україні вже лопати – китайського виробництва. Та й не тільки вони.

Чому так гостро піднімаємо це питання? Імпорт наступного року зросте до 750 млрд. грн.!

Чи  забагато для підтримки закордонного виробника, якщо врахувати, що фонд оплати праці в національному виробництві складає всього 260 млрд. гривень?

Вихід один – імпортозаміщення та свої альтернативні джерела і види енергії. І тут можливості України – унікальні, починаючи від різних видів біопалива.

Де ці речі в Програмі і бюджеті?!

Третє. Надзвичайно чутлива і актуальна – демографічна проблема, що стає загрозою і вона вимагає невідкладних, системних рішень.

Що є в дійсності? Крім допомоги при народженні дитини – по суті нічого:

– видатки на освіту з 20 млрд. у 2010 році скорочуються до 15 у 2012, або на чверть;

– на підтримку молодіжного житлового будівництва – аж 5 з половиною млн. гривень;

Про нові робочі місця, активне і здорове дозвілля (спорт, культуру) – годі і говорити.

Хіба можна з цим погоджуватися?! При тому, що це не величезні кошти!

Четверте. У всьому світі опорними точками росту і розвитку є території, міста і села. Ще три роки тому ми запроваджували революційні пропозиції – дійти до кожного села, міста, дати можливість розвиватися саме їм. Через максимальну свободу і самостійність, особливо фінансову.

Те, що сьогодні пропонуєте ви, не що інше, як побудова жорсткої адміністративної вертикалі, при якій максимальна концентрація коштів – у Центрі! І ніякої самостійності, ініціативи на місцях при цьому очікувати не доводиться.

Яку тоді державу будуєте, колеги?!

Пам’ятаєте, як у попередньому бюджеті всю країну шокували обсяги виділених коштів на утримання адміністративного, управлінського та карального апарату!!!

Так от, тоталітарна тенденція продовжується і на наступний рік, адже на ці забаганки виділяється астрономічна сума в майже 17 млрд. гривень!

А на соціальний захист інвалідів, чорнобильців, ветеранів війни та праці, інших вразливих категорій, а це понад 15 мільйонів людей – всього 13,5 мільярдів.

За все в короткому виступі не скажеш, але і цього досить, щоб два об’ємних талмуди, ім’я яким Держбюджет і Програма, негайно повернути Уряду на суттєве доопрацювання.

[an error occurred while processing the directive]