[an error occurred while processing the directive]

«Батьківщина» пропонує відзначити на державному рівні 150-річчя з дня народження Тимофія (Тимотея) Бордуляка

У Верховній Раді України зареєстровано проект постанови «Про відзначення 150-річчя з дня народження Тимофія Бордуляка». Про це повідомив народний депутат України, перший заступник голови Тернопільської обласної організації Всеукраїнського обʼєднання «Батьківщина» Володимир Бойко.

Автором проекту постанови є представник «Батьківщини», народний депутат України Володимир Яворівський. Зокрема, депутат запропонував Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і творчій діяльності 150-річчя з дня народження Тимофія Бордуляка, та забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у звʼязку з відзначенням 150-річчя з дня його народження. Також у проекті постанови запропоновано Українському державному підприємству поштового звʼязку «Укрпошта» випустити поштову марку, присвячену 150-річчю з дня народження Тимофія Бордуляка.

– Життя та діяльність Тимофія Бордуляка тісно повʼязана із Тернопільщиною, – каже Володимир Бойко. – Для нас це приклад для наслідування в житті.

За словами нардепа, влада зобовʼязана знайти кошти на ремонт приміщення у селі Великий Ходачків Козівського району, де тривалий час проживав Тимофій Бордуляк та обладнати там кімнату-музей.

\"\" 

Довідково:

Тимофій Бордуляк народився в селі Бордуляки Бродівського повіту на Львівщині у селянській родині. Навчався у єдиній на той час в Галичині Львівській українській гімназії і на богословському факультеті Львівського університету, після закінчення якого був священиком і вчителем у селах Західної України, – Утіховичах Перемишлянського повіту, Заставцях Підгаєцького повіту, Городищі (нині Зборівського району Тернопільської області),  Великий Ходачків (нині Козівського району Тернопільської області). Брав активну участі в діяльності «Просвіти», громадському житті. Організував початкові школи з українською мовою навчання в селах Носівці та Городище. Знав понад 10 мов, серед них – грецьку, латину, російську, польську, німецьку, французьку, італійську, угорську. Мав великий авторитет серед простого народу та священства. Був обраний Ординаторським шкільним комісаром, містодеканом Козлівського деканату, радником Митрополичої Консисторії. Під час Голодомору 1932-33 років на Сході України разом з Іванною Блажкевич організував збір збіжжя на допомогу голодуючим.

Літературну працю розпочав у 1887 р., надрукувавши в журналі «Зоря» вірші «Русалка». Також перекладав українською мовою твори Гейне, Тургенєва, Достоєвського. Згодом виступив з власними новелами та оповіданнями. В 1899 р. у Львові вийшла збірка оповідань письменника «Ближні». 1903 року у Києві видано книжку «Оповідання з галицького життя», в якій передруковано більшість творів першої збірки.

Творчість Тимотея Бордуляка сповнена гуманізму, любові та пошани до людей, у ній правдиво показано важкі умови життя сільської бідноти та високі моральні якості простих людей («Дай, боже, здоровля корові», «Мати», «Дід Макар»), еміграцію галицьких селян до Америки та поневіряння їх за океаном («Ось куди ми підемо, небого!», «Бузьки», «Іван Бразілієць»). Трагічні події 1-ї світової війни знайшли відображення в новелах «Татари» та «Батюшка Спирідіон».

Письменник підтримував постійні контакти з Іваном Франком, Осипом Маковеєм, Михайлом Коцюбинським, Василем Стефаником, Богданом Лепким, Осипом Назаруком та іншими постатями.

Помер Тимофій Гнатович 16 жовтня 1936 року  в селі Великий Ходачків на Тернопільщині.

[an error occurred while processing the directive]