[an error occurred while processing the directive]

Володимир Бойко і Петро Репела взяли участь в урочистостях з нагоди 150-річчя з дня народження Тимотея Бордуляка

2 лютого народний депутат України, перший заступник голови Тернопільської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Володимир Бойко та голова Козівської районної ради, керівник райорганізації ВО «Батьківщина» Петро Репела взяли участь в урочистих заходах з нагоди 150-річчя з дня народження письменника, греко-католицького священика Тимотея Бордуляка у Великому Ходачкові на Козівщині.

Володимир Бойко і Петро Репела спільно з місцевою громадою та гостями помолились у храмі, побували на могилі о. Тимотея. Під час урочистого зібрання Петро Репела привітав усіх присутніх.

Володимир Бойко у своєму виступі зазначив, що «найкращою подякою за достойне зимне життя від людей є добра пам’ять та шана. Тимотей Бордуляк прожив достойне життя, оскільки його досі пам’ятають та вшановують у Великому Ходачкові, де він провів чимало років свого життя».

Нардеп розповів присутнім про ініціативу свого колеги й однопартійця, народного депутата Володимира Яворівського щодо відзначення цієї знаменної дати на державному рівні. Відповідна постанова зареєстрована у парламенті.

Водночас Володимир Бойко вніс пропозицію щодо облаштування в будинку, де проживав Тимотей Бордуляк (сьогодні – сільський народний дім), кімнати музею.

 

\"\"

Довідково:

Тимофій Бордуляк народився в селі Бордуляки Бродівського повіту на Львівщині у селянській родині. Навчався у єдиній на той час в Галичині Львівській українській гімназії і на богословському факультеті Львівського університету, після закінчення якого був священиком і вчителем у селах Західної України, – Утіховичах Перемишлянського повіту, Заставцях Підгаєцького повіту, Городищі (нині Зборівського району Тернопільської області), Великий Ходачків (нині Козівського району Тернопільської області). Брав активну участі в діяльності «Просвіти», громадському житті. Організував початкові школи з українською мовою навчання в селах Носівці та Городище. Знав понад 10 мов, серед них – грецьку, латину, російську, польську, німецьку, французьку, італійську, угорську. Мав великий авторитет серед простого народу та священства. Був обраний Ординаторським шкільним комісаром, містодеканом Козлівського деканату, радником Митрополичої Консисторії. Під час Голодомору 1932-33 років на Сході України разом з Іванною Блажкевич організував збір збіжжя на допомогу голодуючим.

Літературну працю розпочав у 1887 р., надрукувавши в журналі «Зоря» вірші «Русалка». Також перекладав українською мовою твори Гейне, Тургенєва, Достоєвського. Згодом виступив з власними новелами та оповіданнями. В 1899 р. у Львові вийшла збірка оповідань письменника «Ближні». 1903 року у Києві видано книжку «Оповідання з галицького життя», в якій передруковано більшість творів першої збірки.

Творчість Тимотея Бордуляка сповнена гуманізму, любові та пошани до людей, у ній правдиво показано важкі умови життя сільської бідноти та високі моральні якості простих людей («Дай, боже, здоровля корові», «Мати», «Дід Макар»), еміграцію галицьких селян до Америки та поневіряння їх за океаном («Ось куди ми підемо, небого!», «Бузьки», «Іван Бразілієць»). Трагічні події 1-ї світової війни знайшли відображення в новелах «Татари» та «Батюшка Спирідіон».

Письменник підтримував постійні контакти з Іваном Франком, Осипом Маковеєм, Михайлом Коцюбинським, Василем Стефаником, Богданом Лепким, Осипом Назаруком та іншими постатями.

Помер Тимофій Гнатович 16 жовтня 1936 року в селі Великий Ходачків на Тернопільщині.

[an error occurred while processing the directive]