[an error occurred while processing the directive]

У парламенті зареєстровано Законопроект з метою: врегулювання питання членства в особистих селянських господарствах

Сьогодні, 19 березня за ініціативи народного депутата України Василя Деревляного та співавторів народних депутатів Володимира Бойка і Михайла Апостола у Верхорній Раді України зареєстровано проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Документ підготовлений народними депутатами з метою врегулювання питання членства в особистих селянських господарствах.

До вашої уваги пропонуємо пояснювальну записку до Законопроекту:

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про особисте селянське господарство» (щодо врегулювання питання членства в особистих селянських господарствах)

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

З 2003 року, тобто з часу прийняття Закону України «Про особисте селянське господарство» (далі – Закон), і дотепер на законодавчому не врегульовано питання набуття та припинення членства в особистих селянських господарствах.

Відповідно до абзацу 2 статті 4 Закону облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики.

Порядок збору первинних даних про особисті селянські господарства регулюється Наказом Державного комітету статистики України № 409 від 26 жовтня 2009 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 44/17339 від 19 січня 2010 року, яким затверджено Порядок обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку – облік особистих селянських господарств здійснюється у складі погосподарського обліку, що ведеться сільськими, селищними, міськими радами за формами первинної облікової документації № 1, № 4, № 5.

Пункт 1.5 Порядку передбачає, що у разі ведення особистого селянського господарства для його обліку у формах №1, №4 та №5 зазначаються: прізвище, ім\’я, по-батькові особи, якій була надана земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, її постійне місце проживання, площа земельної ділянки, яка належить цій особі або перебуває у її користуванні в межах сільської, селищної, міської ради, назва і дата документа, який засвідчує право власності або право користування земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства; прізвище, ім\’я, по батькові осіб, які разом з нею ведуть особисте селянське господарство; у випадках, передбачених статтею 11 Закону України \”Про особисте селянське господарство\”, проставляється дата припинення ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку у рядку \”Відмітка про припинення ведення особистого селянського господарства\” проставляються дата та причина припинення ведення особистого селянського господарства відповідно до статті 11 Закону України \”Про особисте селянське господарство\”. У цьому ж рядку для окремих осіб ставиться відмітка \”вийшов/вийшла\” про вихід із членів особистого селянського господарства.

На практиці, як правило, члени сім’ї та родичі особи, якій за рішенням сільської, селищної чи міської ради виділено у власність чи користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, та спільно проживають з нею, обліковуються як члени господарства, при цьому не береться до уваги те, чи ведеться ними насправді така спільна діяльність.

Також, як зазначено вище, у підзаконному акті, тобто у Порядку, йдеться про вихід із членів особистого господарства, хоча у Законі відсутні положення про вступ і вихід з особистого селянського господарства, момент набуття, припинення членства.

Отже, врегулювання на законодавчому рівні питання членства в особистих селянських господарствах є необхідним.

2. Цілі та завдання прийняття акта

Проект Закону підготовлено з метою врегулювання питання членства в особистих селянських господарствах.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту нормативно-правового акта

Законопроектом пропонується доповнити Закон статтею 3-1 «Членство в особистих селянських господарствах». Норми цієї статті щодо набуття і припинення членства викладені з урахуванням того, що членами господарств є особи, яким передано у власність чи в оренду земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, та особи, що спільно проживають з такими громадянами, є членами їхньої сім’ї, родичами. З урахуванням цього, а також з дотриманням принципу, за яким питання щодо вступу та виходу із особистих селянських господарств повинно вирішуватися самими членами господарства самостійно і добровільно, окремо для кожної з цих груп сформульовані положення про набуття і припинення ними членства в особистих селянських господарствах.

Оскільки облік особистих селянських господарств та їхніх членів ведеться сільськими, селищними, міськими радами, то передбачено, що про набуття і припинення членства особи повідомляють органи місцевого самоврядування відповідними заявами, в яких вказують дати вступу і виходу. При цьому, такі заяви мають бути подані протягом 30 днів з дня їхнього вступу чи виходу з господарства. Такі вимоги сприятимуть впорядкуванню обліку членів господарств. Будуть унеможливленими випадки, коли громадяни, які не ведуть особистого селянського господарства, але проживають з особою, якій передано земельну ділянку для ведення такого господарства, обліковуються радами як члени господарства, хоча і самі, інколи, про це не знають.

Також, у статті зазначено, що не можуть бути членами особистого селянського господарства особи віком до 16 років, оскільки відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» працездатними є особи віком від 16 років.

Проектом Закону передбачено внесення змін до статті 4 Закону, а саме пропонується абзац перший після слів «Особисті селянські господарства» доповнити словами «та їхні члени», а абзац другий після слів «Облік особистих селянських господарств» доповнити словами «та їхніх членів». Ці зміни є необхідними, оскільки місцевими радами ведеться не лише облік особистих селянських господарств, але ї їхніх членів.

У зв’язку із змінами, проектом встановлено вимогу Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, а також забезпечити перегляд і приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

4. Нормативно-правова база у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є Конституція України, Закон України «Про особисте селянське господарство».

Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-екномічних та інших наслідків  прийняття акта

Прийняття законопроекту врегулює питання членства в особистих селянських господарствах, що сприятиме впорядкуванню обліку членів  таких господарств.

 

Народні депутати України:                                          

Деревляний В.Т. (посв. № 106)

Апостол М.В. (посв. № 389)

Бойко В.Б. (посв. № 388)

[an error occurred while processing the directive]