[an error occurred while processing the directive]

За сприяння представників «Батьківщини» до Бучача повернулися роботи Пінзеля

Відомі слова класика: « Не бійся злодія – він найбільше , то вкраде! Не бійся зрадника – він лише зрадить. Не бійся вбивці – бо той, що найбільше – то вб’є а бійся байдужих, бо саме з їх мовчазної згоди відбуваються найбільші злочини людства», як ніколи актуальні сьогодні. Бо саме через людську байдужість в 90 – тих роках Із Бучацьких храмів позабирали, вивезли, перепродали величезну кількість сакральних цінностей, і саме через небайдужість нас теперішніх, відшукуються їх сліди і навіть повертаються у рідні стіни наші святині.

Про історію робіт Пінзеля не писав хіба ледачий. Та важливо, щоб ці події стали добрим уроком боротьби за людські цінності.

Днями у Тернопільській обласній науковій бібліотеці відбулася презентація мистецького альбому «Таїна Пінзеля». Отож, під час заходу якраз йшла мова про виставку в Луврі, де були представлені роботи Пінзеля, вивезені з Бучача, які викликали справжній фурор у Франції. Через байдужість вищого керівництва української держави до збереження в Україні згаданих творів мистецтва, до їх захисту і повернення на Батьківщину долучилися представники партії «Батьківщина».

«В 2009 році до Бучацької районної ради почали звертатись люди, із скаргами на те, що з старовинних храмів Бучаччини пропадають сакральні цінності. В одному – Євангеліє 14 ст., в другому – ікона 16 ст. В церкві св. Покрови давно шукали іконостас, та фігури роботи І.Г.Пінзеля, а ще звідти пропали Книги Мінея 16 ст., а 2 ікони знайшли випадково під ліжком якогось реставратора, у Львові. Про зниклі роботи І.Г.Пінзеля говорили і в Костелі Успіння Богородиці. А про втрачену бібліотеку у монастирі отців Василіян. Величезна історична спадщина, котрою могли гордитись не одне покоління наших нащадків», – розповів голова Бучацької районної ради, представник партії ВО «Батьківщина» Олег Михайлів.

Ось тоді за підтримки фракції «Батьківщина» на сесію Бучацької районної ради було винесене питання про створення комісії з питань історико – культурної та сакральної спадщини. Тож депутати одноголосно прийняли відповідне рішення, та в той самий день приймають ще одне доленосне рішення: про заборону вивезення за межі Бучацького району історико – культурних та сакральних цінностей. Що це дало?

«Це дозволило нам захистити від самовільного сахоплення музейниками робіт Пінзеля із Церкви св. Покрови м. Бучач, церкви св. Онуфрія с. Рукомиш. Озброївшись цим рішенням, а також за значної підтримки та допомоги депутата Верховної Ради України Василя Деревляного та тоді кандидата в народні депутати Михайла Апостола, ми дали зрозуміти Європі, що ми не дозволимо грабувати наші храми. До нас з великою повагою віднеслися представники Французького посольства в Україні та Франції, дирекція Лувру, та українська діаспора різних країн. Депутатськими зверненнями, рішеннями сесії, ми змусили Київських та Львівських музейників рахуватись із думкою громади. В боротьбі за Пінзеля, ми змогли показати, що час безнаказаного грабунку нашого краю закінчився», – наголосив Олег Михайлів.

Внаслідок проведеної роботи та спільних зусиль, в храм Бучача повернуті Дияконські ворота, виставленні на експозицію праделли роботи Пінзеля, знайдені в приватних колекціях та повернуті до бучацького краєзнавчого музею фрагменти скульптур із Ратуші, віднайдені в музеях України скульптури та золоті ворота роботи Пінзеля, Книги Мінея, та портрет Миколи Потоцького.

«Від тепер ми відповідаємо за те, що залишаємо після себе нашим дітям. Але що характерно, що наші пошуки на цьому не закінчуються. От і тепер до депутата Верховної Ради України М.Апостола звернулись парафіяни Церкви св. Миколая з проханням допомогти встановити історичну справедливість щодо сакральних історико – культурних цінностей, котрі знаходились в цьому храмі», – резюмував голова Бучацької районної ради.

Боротьба за історичний Бучач продовжується.

[an error occurred while processing the directive]