[an error occurred while processing the directive]

«Черговий рубіж, який провладний режим не переступив, а нахабно переплюнув», – С. Федишина

Прикро і мерзенно на душі. Як людині, як журналісту…

Вже п\’ятийтий день, відколи влада намагається зробити дурнями кожного з нас, щоб самим вийти «білими і пухнастими» з відвертої ганьби. Побиття журналістів своїми найманцями – черговий рубіж, який провладний режим не переступив, а нахабно переплюнув. Бритоголові мовчазні виконавці тренуються на  спортивній базі МВС і в той же час б’ють  журналістів,  беруть участь у рейдерському  захоплені будинку вчительки із Києва, зривають вибори на дільницях, де очевидною є перемога опозиції… Люди все бачать, все розуміють…

Небажання  покарати  войовничих молодиків, демонструє безмежну неповагу та самоуправство влади по відношенню до журналістів та всіх нас – громадян України.  

Не менше обурює цинізм, з яким правлячий режим  в один голос брехнею почав себе виправдовувати – устами  високопосадовців, депутатів – регіоналів і вже традиційним мовчанням Президента (якому, як показує досвід, «краще жувати»). І це на тлі галасливих розмов про ніби-то бажання біло – блакитної команди стати частиною Європи.

Із закликом про об’єктивне розслідування суботньої провокації, з обов’язковим покаранням винних, знову до влади України звернулася та ж Європа. Бо такі речі для неї не зрозумілі та не прийнятні. Але у влади нашої країни свій  план і своє завдання – залякати суспільство, дискредитувати тих, хто не мовчить, хто має інші  цінності і життєві критерії. Це нас всіх, хто хоче іншого, кращого життя, хто розуміє , що при цій владі життя українцям не буде, режим називає «фашистами»! Це проти нас звозять працівників бюджетної сфери  і  державних службовців  на «антифашистські  мітинги»! Це нас, всілякі «колесніченки» надривно лякають і розколюють суспільство, а потім усе це «правильно» подають підконтрольні телевізійні канали! Фото і  відео-зйомки тих журналістів, які мають мужність і  волю працювати не на диктовані «темниками», а висвітлюють правду –  для них фотомонтаж.  Прем’єр – міністр  дає вказівку про позбавлення акредитації  тих журналістів, які вимагають об’єктивного  і справедливого розслідування факту побиття їх колег, і тим самим відверто перешкоджає професійній журналістській  діяльності в Україні.  То ж чи можна розраховувати на справедливість чи нормальне майбутнє при цій владі?

    Як вчить нас історія: перемога визначається не фізичною силою, а природнім бажанням людей до справедливості. Будьмо свідомими цього…

     Світлана Федишена, член Національної спілки журналістів України, голова фракції

      Всеукраїнського об’єднання \”Батьківщина\”   у  Кременецькій районній раді.

[an error occurred while processing the directive]