[an error occurred while processing the directive]

У брехні короткі ноги

ГПУ вже вкотре «призупинила» справу Щербаня

Два місяці тому Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) оголосив своє безапеляційне рішення, що позбавлення волі Юлії Тимошенко – незаконне та політично вмотивоване. Тоді представники світового громадянського суспільства, провідні політики та представники державних структур звернулися до діючого президента України з вимогою звільнити незаконно ув’язнену лідера української опозиції. Втім, кишенькові крючкотвори влади поспіхом перекрутили чіткі та зрозумілі висновки ЄСПЛ та намагаються зробити вигляд, ніби його рішення виконати неможливо – мовляв, помінялось діюче законодавство. Водночас, влада розуміє, що здоровий глузд не залишить каменя на камені від цього паперового муру.

Отже, передчуваючи гучне фіаско у «газовій справі», влада витягла з рукава «справу Щербаня» – донецького бізнесмена вбитого у 1996 році. Найманці влади намагаються довести нісенітницю, ніби Юлія Тимошенко причетна до цього злочину і, таким чином, домогтися її довічного ув’язнення. Здається, якби в Україні ще була б смертна кара – розстріляли б, аби завадити перемозі Юлії Тимошенко на президентських виборах у 2015 або 2020 роках.

Що ж «шиють» прокурорські Юлії Тимошенко?

Бізнесмен та Народний депутат Верховної Ради другого скликання Євген Щербань був одним з найбагатших людей України на початку 90-х років минулого століття. 3 листопада 1996 року його було вбито в Донецькому аеропорті. Вбивця – Вадим Болотських з 2003 року відбуває за скоєння цього злочину довічне ув’язнення. Втім, слідству ще й досі не вдалося визначити замовників вбивства Євгена Щербаня. Отож замість того, щоб йти цілком логічним шляхом визначення можливих замовників спираючись на факти, найманці влади намагаються віднайти підтвердження її найпалкішому бажанню – за будь яку ціну усунути лідера української опозиції Юлію Тимошенко від політичного життя країни. Але, напевне, щоб хоча б зробити вигляд неупередженості «правосуддя», прокурорські вирішили допитати ділових партнерів Євгена Щербаня та його політичних соратників.

Перший провал слідства

Досліджуючи бізнесові контакти Євгена Щербаня у замовленим владою напрямку, слідчі вирішили пов’язати його вбивство з можливим конфліктом між Індустріальним союзом Донбасу (далі – ІСД), яким володів вбитий та корпорацією Єдині енергетичні системи України (далі – ЄЕСУ), президентом якої з листопада 1995 по січень 1997 була Юлія Тимошенко. У квітні цього року, під час розгляду у суді було допитано найближчих партнерів покійного Щербаня – Сергія Таруту та Віталія Гайдука. Водночас, свої свідчення по справі дала й політична соратниця Євгена Щербаня тих часів – Олександра Кужель. Втім, розрахунок влади представити вбивство Щербаня як наслідок конфлікту між ІСД та ЄЕСУ з тріском провалився.

Сергій Тарута на суді, квітень 2013: «На той час конфлікт (між ІСД та ЄЕСУ – прим. авт..), на 1996 рік був закритий»

Віталій Гайдук на суді, квітень 2013: «У нас протиріччя розв\’язувалися за столом переговорів. Сказати, що всі були задоволені, навряд чи можна, але ми знаходили компроміси»

Олександра Кужель на суді, березень 2013: «З компанією \”ЄЕСУ\” не було проблем. Я можу припустити, що у Євгена був конфлікт з \”Ітерою\”. Й обставини розстрілу Євгена Щербаня говорять про те, що без допомоги спецслужб жоден кілер не зміг би здійснити це вбивство. Організація замаху на такому рівні неможлива для людей навіть такого рівня як Лазаренко, не кажучи вже про бандитів, яких зараз називають організаторами та виконавцями»

Після того, як такі ключові свідки як Олександра Кужель, Сергій Тарута та Віталій Гайдук прямо в ході допиту спростували причетність Юлії Тимошенко до вбивства Євгена Щербаня, а сама справа почала розвалюватися, сторона обвинувачення змінила тактику.

Кримінальні свідки

Брак доказової бази змусив Генпрокуратуру вдатися до використання свідчень людей з відвертим кримінальним минулим: Ігоря Маріїнкова, якого затримали під час перевезення ним гранатометів з Києва до Луганська та Сергія Зайцева, проти якого прокуратурою було порушено п’ять кримінальних справ. Ось як у інтерв’ю виданню Форбс-Україна оцінив якість цих свідчень співробітник СБУ Юрій Круть, близький знайомий Євгена Щербаня та один з перших слідчих у справі про його вбивство: «Провина у організації замовного вбивства не доводиться на підставі свідчень, у тому числі третіх осіб, які містять формулювання «можливо», «я думаю…, я вважаю…», «це одне й теж саме» і т.д. Таким чином будувати версії можливо у розмовах на кухні, а не у суді. Такі злочини розглядаються за наявності реальних доказів, а не суджень». Здається, що прокурорські теж поділяють думку, яку висловив Юрій Круть. Адже відчуваючи недостатність наданих кримінальними свідками доказів, найманці влади спробували підсилити хиткі позиції сторони звинувачення заслухавши свідчення людини, яку Сергій Зайцев назвав у суді «системним наркоманом а потім алкоголіком» та, за його словами, люто ненавиділа Юлію Тимошенко. Як приклад цієї ненависті Сергій Зайцев навів випадок, коли цей свідок підклав до офісу Тимошенко муляж вибухового пристрою, в вигляді торта, на якому кремом виклав надпис «Привет тебе с Донбаса».

Залежні та упереджені

І хоча упередженість свідка Петра Кириченка, а саме про нього згадував на суді Сергій Зайцев, не викликає жодних сумнівів, до віртуальної зали суду (Петро Кириченко давав свідчення через Інтернет – прим. авт..), його привели інші обставини. Аби заслухати Петра Кириченка, прокурорські використали його хвору дружину – Ізабеллу Кириченко. Зробили це досить просто заманивши у 2011 році цю громадянку США до України за допомогою обману. Їй повідомили, що арешт, який було раніше накладено на майно родини Кириченків знято. Але під варту її взяли за обвинуваченням у спробі реалізувати нерухомість заарештовану ГПУ. Ізабелла Кириченко, в якої раніш було діагностовано рак грудей, розповіла виданню Kyiv Post, що у Лукьянівському СІЗО її помістили у переповнену камеру, вона два тижні спала на матраці на полу та схудла за цей час на 12 кілограмів. Вона стверджує, що стала заручницею у спробі слідчих добратися до її чоловіка.

Втім, уся ця довготривала схема «змушення до свідчень» Петра Кириченка виявилась лише марно витраченим часом. Про це слідство попереджав захисник Юлії Тимошенко ще на початку року. «Аналіз повідомлення про підозру Тимошенко привів нас до того, що єдиним живим свідком у цій справі є пан Кириченко… Я хочу нагадати, що Петро Кириченко, не один раз перебуваючи в США, був допитаний (в 2001-2002 рр., – ред.) правоохоронними органами в рамках справи Павла Лазаренка. У тому числі йому ставили питання щодо вбивства Щербаня. Єдина відповідь, яку він дав, будучи допитаним, було те, що йому начебто від третіх осіб було відомо, що готується вбивство Юлії Тимошенко. Більше тоді пан Кириченко нічого не вказав», – сказав Власенко кореспонденту ЛІГА у січні цього року. Ґрунтовність попередження захисника Юлії Тимошенко підтвердилась у травні, адже у відповідь на запитання захисту Петро Кириченко повідомив, що жодних аудіо-відеозаписів або будь яких інших фізичних доказів того, що замовником вбивства Щербаня є саме Тимошенко, в нього немає.

Свідок захисту

Наприкінці травня, про свій намір дати свідчення у «справі Щербаня» оголосив чоловік Юлії Тимошенко. Про це повідомили на офіційному сайті Юлії Тимошенко. На думку Олександра Тимошенко, якби Щербань був живий, Ліберальна партія підсилила б свої позиції в Україні, а сам бізнесмен у майбутньому міг би стати президентом. Чоловік екс-прем\’єра також вважає, що якби концентрація промислового та фінансового капіталу, як і раніше, залишалася в руках Щербаня, Рінат Ахметов не став би мільярдером, а Віктор Янукович – президентом. Цитуючи Олександра Тимошенко, видання «Українська правда» наводить такі його слова: «Але навіть Кузьмін почав розуміти, що після них ГПУ, за новим КПК, буде зобов\’язана порушити купу кримінальних справ проти ну дуже відомих особистостей. І такі свідчення ніяк не вписуються в їх сценарій».

Чому «справа Щербаня» смердить гірше «газової справи»:

По-перше: Звинувачення використовує свідчення людей з відвертим кримінальним минулим: Ігоря Маріїнкова, якого затримали під час перевезення ним гранатометів з Києва до Луганська та Сергія Зайцева, проти якого прокуратурою було порушено п’ять кримінальних справ – зрозуміло, що доля цих свідків у руках влади;

По-друге: Під час допитів у США в 2001-2002 роках по справі Лазаренка, Петру Кириченку у тому числі йому ставили питання щодо вбивства Щербаня. Єдина відповідь, яку він дав, будучи допитаним, було те, що йому начебто від третіх осіб було відомо, що готується вбивство Юлії Тимошенко. Після того, як його дружина побувала у СІЗО, Петру Кириченку раптово знайшлося, що додати;

По-третє: Свідчення свідків обвинувачення на 100% складаються з того, що вони начебто почули від третіх осіб, того, що вони відчували, та того, що їм здається

По-четверте: Жоден зі свідків не навів жодних доказів того, що Юлія Тимошенко має відношення до замовників вбивства Щербаня.

[an error occurred while processing the directive]