[an error occurred while processing the directive]

Василь Деревляний: Місцевій владі потрібно висловлювати менші апетити

Вже майже місяць минув з того дня, як у Тернополі відбулося виїзне засідання комітету Верховної Ради з питань транспорту та зв’язку.

Цей захід достатньо широко висвітлювався в місцевих ЗМІ та спричинив переполох у владних структурах області. Адже очолює комітет «сам» заступник голови Партії регіонів Борис Колесніков, тому перед гостями такого високого рівня не можна було спозоритися.

«Притягнув» таку транспортну ініціативу до Тернополя очільник тернопільської «Батьківщини», народний депутат Василь Деревляний. З його слів, цей захід мав би привернути увагу керівництва держави до проблем бездоріжжя Тернопільщини. Але виглядає так, що це було більше потрібно йому, а місцевій владі лише завдало клопоту. Про долю озвучених на засіданні питань і шанси на їх вирішення у 2014 році «Тернопільська липа» розпитала опозиційного народного депутата.

\"\"

– Які головні проблеми у транспортній галузі Тернопільщини були означені на виїзному засіданні як першочергові? Яким є значення цього заходу і його реальні наслідки?

– Якщо розглядати проблеми Тернопільщини, то, найперше, це – жахливий стан наших доріг. Таких доріг, які є на сьогодні в області, немає ніде в Україні. Не є нормальним, що в області ще за 2012 рік не погашена забогованість у 231 мільйон гривень за ремонт доріг. Це неприпустимі речі, адже хтось працював, виконував роботи. Але проблеми Тернопільщини не обмежуються цією заборгованістю. Якщо ми йдемо до Європи, то пора на теренах області будувати якісні дороги, які б виключали ямковий ремонт вже через кілька місяців. Зрозуміло, що за рік таких доріг ніхто не побудує у всій області, але починати потрібно. Моя пропозиція, насамперед, стосувалася таких популярних напрямків, як дороги Дубно-Кременець-Монастириськ на Івано-Франківськ та Тернопіль-Львів, щоб у 2014 році їх дійсно зробити, не обмежуючи ремонту інших доріг. На це потрібно шукати чи бюджетні кошти, чи взяти кредит ЄБРР під державні гарантії у розмірі 150-200 млн. євро.

Також комітет виступив з прогресивною пропозицією створення Державного дорожнього фонду, частка коштів з якого переходила б до місцевих бюджетів на ремонт місцевих доріг. Адже сьогодні пройшло розмежування на дороги державного значення, районні, міські, сільські. А чим в селі, наприклад, їх ремонтувати? Власники, які там живуть платять транспортні податки, але ці кошти йдуть в загальну скарбницю держави, і до села абсолютно нічого не потрапляє. Через те, ми хочемо привенути увагу до ідеї створення Державного дорожного фонду представників місцевого самоврядування, щоб її підтримали, так скажемо, «знизу». Таким чином, села, міста і містечка матимуть змогу отримувати кошти на ремонт доріг. Я знаю, що будемо мати величезний спротив від Кабміну, але це дуже прогресивний крок.

Маємо проблеми з об’їзними дорогами довкола Бережан, Теребовлі, Монастириська, Заліщиків, – через те, що через них проїзджають багатотонні машини, ці містечка руйнуються.

Сьогодні в області є багато населених пунктів, куди маршрутні таксі не їздять: люди не мають можливості дістатися до районного та обласного центрів. І це є ненормальним. Через бездоріжжя навіть швидкі не доїжджають за викликом.

Також наші дороги нищаться через перевезення багатотонних вантажів, на які вони не розраховані. Ми пам’ятаємо, коли в селах Козівського району люди перекривали дороги, щоб не дати можливості їздити через їхні населені пункти таким вантажівкам. На дорогах області ми бачимо колії саме від цих машин. А якщо підходити до даного питання серйозно, то господарі цих авто не платять справедливу ціну за перевезення вантажів.

Наступна проблема – це залізничний транспорт. Коли подавав своє звернення на комітет, то зазначив, що на сьогоднішній момент залізниця в напрямку Тернопіль-Заліщики-Борщів перебуває в катастрофічному стані. По ній ледве-ледве їдуть дизель-поїзди. І коли комісія обстежила цю дорогу, то визнала, що це найгірша ділянка колії в західному напрямку. В рішенні комітету є рекомендація закласти в держбюджет кошти на її ремонт разом із реконструкцією усіх залізничних станцій.

Також у нас не вирішеним залишається питання аеропорту. Моя позиція є такою, що обласний центр повинен мати діючий аеропорт. Перед початком засіданням Комітету в Тернополі я мав більш помірковані плани на перспективи нашого летовища. Я вважав, що треба залучати тих людей, які б хотіли йти в Тернопіль на цю ділянку в 165 гектарів землі. На першому етапі довести до належного рівня злітну смугу (продовжити, зробити розмітку, цілодобове освітлення), адже в загальному вона в доброму стані. Треба зробити ремонт терміналу, облаштувати прилеглу територію і запустити хоча б один рейс Київ-Тернопіль, щоб він протримався не менше трьох місяців. А далі – говорити про більші плани: проекти на сотні мільйонів. Але в мене склалося враження, що розмову про масштабні багатомільйонні проекти на кшталт величезного логістичного центру, який нікому з інвесторів у Тернополі не потрібен, місцева влада веде для того, щоб звести нанівець роботу аеропорту та забрати його під забудову.

На виїзному засіданні ми підняли всі ці важливі для області питання. Звичайно, це не означає, що на сто відсотків з кожного напрямку будуть максимальні результати. Але необхідно започаткувати цю роботу, щоб хоч якісь ресурси пішли в область і ситуація зрухалася з мертвої точки. Думаю, що це буде позитив. Ніхто ж не вірив, що таке виїзне засідання відбудеться з ініціативи опозиційного депутата. І я дякую всьому комітету, що прислухалися до моєї ініціативи. Переконаний, що такі проблеми є в кожній області. Але мені якось вдалося переконати голову комітету і його членів, що розпочинати виїзні засідання потрібно саме з Тернопільської області. Тепер найголовніше, щоб комітет прийняв остаточне рішення і ініціативи щодо Тернопільщини були враховані в державному бюджеті на 2014 рік. Але має бути ще й підтримка місцевої виконавчої влади, я маю на увазі Тернопільську ОДА і її голову. Саме облдержадміністрація зі свого боку повинна звертатися до Кабінету Міністрів з такими ж пропозиціями. І тоді разом нам буде легше досягти результату.

Саме виконавча гілка влади повинна відповідати й за ті заборгованості, які у нас в області є з ремонтних робіт. Але ж чому вони рапортують, що у нас все добре, коли є такі величезні заборгованості? Про це потрібно говорити, бо так далі працювати неможливо.

– Виглядає так, ніби вирішення транспортних проблем Вам потрібно більше, ніж обласній владі?

– Не знаю, що потрібно обласній владі. Але мені здається, що ми спільно мали б робити справу. Обласній владі, напевно, краще, ніж мені відомо, що при цьому безгрошів’ї, яке є в державі, затриманні заробітних плат треба висловлювати менші «апетити» і заявляти реальні цифри. Це не означає, що все має бути сплановано на 2014 рік. Щоб поремонтувати дороги у всій області, треба 2 млрд. 400 млн. гривень, однак за один рік в кожній області всі дороги ніхто не поремонтує. Через те маємо говорити про реальні речі. Якщо область збирає 500 млн. грн. транспортного податку, то треба звернутися до Кабміну та Комітету із проханням законодавчої ініціативи. Через зміни до бюджету, ці кошти залишаться в області.

Я думав, що, реально оцінивши ситуацію, поспілкувавшись з головою Комітету, з народними депутатами, пропонував місцевій владі конструктивно підійти до питання. Але вона по своїй лінії не дає запиту до Кабміну, а Комітету ставлять такі високі завдання?! Складається враження про не зовсім адекватність місцевої влади. Адже ми хотіли допомогти з реальними речами, а тут нам поставили такі мільярдні завдання, до яких комітет не має жодного відношення, оскільки має все ж таки рекомендаційну функцію, без прямих важелів впливу на розподіл бюджетних коштів. Але нехай таке ставлення до своєї роботи залишається у нашої місцевої влади на совісті і вона за це відповідає.

– Яким є значення такого виїзного засідання? Чому такі зібрання проводяться?

– Я вперше ініціював таке виїзне засідання, і воно відбулося саме в Тернопільській області. Наш комітет ще в жодну область досі не їздив. Мене запитувли: чого ти хочеш? Я відповідав, що хочу, щоб Комітет «вживу» зіштовхнувся з тими проблемами, які існують в області. І йдеться не лише про Тернопільщину, а й про кожну область. Ми маємо так об’їхати всю Україну. Я вважаю, що на такі засідання можна і більш широку аудиторію скликати, ніж це було в Тернополі. Треба запрошувати перевізників, профспілки, громадські організації, міських голів, сільських голів, для того щоб з перших уст почути про їх проблеми, адже вони не зажди доходять до «високих» кабінетів. Але тернопільська влада розуміє лише одне: хто б з Києва не приїхав, треба все помпезно представити, ніби в нас проблем немає, все добре, все перевиконується, і вже космічні кораблі бороздять простори космосу!

– Виглядало, все ж таки, що це такий собі формалізований захід, коли все вирішено, домовлено, не було живого спілкування про місцеві проблеми.

– З боку Комітету це був не формалізований захід, а фахово підготовлена розмова. Але на «низу», напевно, ще не звикли професійно говорити кожен щодо свого напрямку, своєї галузі. Наприклад, головою Комітету Борисом Колесніковим було запропоновано залучити Тернопіль до пілотного проекту, щоб забезпечити місто новими гарними автобусами і тролейбусами. Всі ж бачать, які перегони влаштовують у Тернополі водії маршруток. В сучасному місті в Центрі потрібно запустити хороші міські автобуси, тролейбуси, а маршрутки – зняти, бо був транспорт перехідного періоду. Але в нас це розписали, що приїхав Комітет і хоче заборонити маршрутки. Але хіба було б погано, якщо б в Тернопіль доставили в рамках державної програми десять нових гарних автобусів, десять тролейбусів, щоб вони курсували центральними дорогами міста? Я не проти того, щоб мене критикували, але в питаннях покращення життя в місті та області чому не мають об’днуватися політики різних поглядів, громадські організації, журналісти? Невже ми не розуміємо, що разом повинні відстоювати свій край? По-іншому у нас нічого не вийде.

Ви бачите ефективність у співпраці з обласною владою, а вона якимось чином підтримує Ваші зусилля?

Я цього абсолютно не відчуваю. Ми кілька разів організовували робочі зустрічі з місцевою владою, а перед засіданням Комітету вже не було кому фахово виступити, щоб доповісти про головні проблеми. Я добивався, щоб хтось із обласної адміністрації приїхав на засідання Комітету до Верховної Ради, але так нікого й не було. Жодного разу до голови Комітету ніхто з керівництва області не зайшов. Використайте, будь ласка, цю мою ініціативу в інтересах області! Зараз, коли вже засідання відбулося і прийняті певні пропозиції, прийдіть, скажіть, що має бути зроблено в першу чергу, що – в другу, в якій формі! Абсолютно нікого не було! І це неправильно. Якщо є ініціатива будь-кого з народних депутатів, то її потрібно підтримувати. Але наша місцева влада такої позиції не має.

Тепер, коли виїзне засідання відбулося, Тернопільщина отримає якісь конкретні дивіденди від нього?

На засіданні Комітету голова сказав, що просить провести більш широкі обговорення на місцях, щоб зібрати пропозиції і нам їх передати. Але ніхто цього не зробив. Жодної пропозиції від місцевих органів влади досі не надійшло! Я лише бачив тут міського голову Тернополя, який заїжджав в Міністерство транспорту. Може, це боязнь чи небажання брати на себе відповідальність? Але коли Комітет звертається: є пропозиції, то подайте їх, а у відповідь – тиша, то так не може бути! Усі бояться проявити  ініціативу, тому й мовчать. Щороку хвалитися, що в нас врожаї зростають, все освітлено і всі мають телевізори, – це не захист інтересів області.

Для чого заявляти, що ми були готові, а Комітет –  не готовий? Коли заступник голови ОДА подає пропозиції в Комітет і пише, що той має «розробити типову структуру управління автомобільними дорогами місцевого значення», то він не знає своїх посадових обов’язків, оскільки комітет не пише обласних програм! Ми можемо зробити звернення до Кабміну, подати законопроект чи зміни до Законодавства. А він переніс свої повноваження і функціональні обов’язки на плечі Комітету!

Спроба відновити роботу аеропорту вже була, коли областю призначили керувати Ярослава Сухого. Чому це все припинилося? Тоді ж приїжджав Богуслаєв з «Моторсіч» і обіцяв, що у нас будуть літати літаки.

Я мав з паном Богуслаєвим декілька розмов. Він мені відверто сказав, що немає чітких пропозицій від влади. За той короткий час у п’ятнадцять днів, що був рейс Київ-Тернопіль, збиралося достатньо пасажирів. Але в черговій розмові Богуслаєв сказав мені: «Я не чую пропозицій від вашої адміністрації!». Вони навіть не хотіли з ним зустрічатися, щоб спільно обговорити це питання. Таке ставлення у мене викликає подив: чому ж, коли ми всі хочемо, щоб літаки літали, не зустрічатися з тим, хто міг би це зробити? Можливо, потрібно було запропонувати якісь бізнес-умови, щоб його зацікавити? Ідея працюючого аеропорту могла б таким чином хоча б вкорінитися. Але, не дивлячись на все це, Комітет пропонуватиме включити тернопільський аеропорт до державної програми розвитку аеропортів. На сьогоднішній день ми повинні розглядати його як частину структури внутрішніх перевезень. Аеропорт викликає зацікавленість вже після трьох місяців роботи навіть з одним літаком. Чому не використати вісім народних депутатів, перельоти яких оплачує держбюджет? Це вже вісім пасажирів туди й назад. Ще б тридцять назбиралося, і був би постійний рейс. З чогось потрібно починати. Хтось би побачив, що аеропорт постійно працює, можливо, когось привабила б вартість стоянки літаків, і в нас додалося б рейсів. Багато тернополян перебувають на заробітках в інших країнах. Можливо, і вони б літали.

Тепер до Тернополя справді важче стало добиратися. Після оптимізації рухомого складу Укрзалізниці з Києва до Тернополя є квитки лише на потяг «Інтерсіті», якість якого викликає здивування тих, хто ним їхав. 

«Інтерсіті» з’явився після того, як я підготував звернення голові Комітету (з питань транспорту та зв’язку) щодо виїзного засідання в Тернополі. Після цього, до мене в Комітет приходив радник Міністра транспорту та зв’язку і просив копію зверненння, переданого мною голові профільного Комітету, де було вказано всі проблеми щодо дорожнього, залізничного покриття, транспорту та сполучення на Тернопільщині. Після того, як документ я передав, мені повідомили, що Міністерство транспорту включило ці питання в свій план роботи. Моє звернення було в лютому, а в травні Укрзалізниця запустила цей потяг. Я не кажу, що це – стовідсотково моя заслуга. Але мій запит також посприяв вирішенню питання. Цей потяг критикують, і я не кажу, що з ним все добре. Але врешті-решт, якщо комусь потрібно терміново добратися до Тернополя чи Києва, така можливість тепер є. Були випадки, коли я, Народний депутат, не міг в Тернополі взяти квиток. У питаннях, поданих на розгляд Комітету стоїть завдання про відновлення руху відмінених поїздів. Сьогодні є звернення про відновлення потяга «Чернівці-Київ» через Тернопіль, бо маємо районні центри, в які неможливо добратися. Є звернення від райрад відновити потяг «Козятин-Івано-Франківськ» по північних районах області.

Ви добилися виїзного засідання Комітету і виходить, що співпрацювали у цьому питанні з Партією Регіонів, адже голова комітету та більшість у Комітеті від правлячої партії. Такий крок не зашкодить вашому іміджу опозиційного політика в області?

Я ніколи не переживаю за свій імідж. Про мене в області різне говорять, використовуючи проплачені ЗМІ. Але мене це не хвилює. Я неодноразово заявляв, що заради інтересів області та її жителів, готовий з будь-ким домовлятися, щоб допомагати Тернопіллю. В Комітеті у нас політики немає. І якщо мені щось вдалося для своїх земляків зробити, то це – головне. Хотів би побачити, що зробили для області ті, хто раніше були у Верховній Раді, а тепер критикують Деревляного. Нехай покажуть, що вони зробили.

Я ніколи не забуваю згадати, хто з народних депутатів від різних парламентських фракцій допоміг у вирішенні якихось питань для області, тому що треба справедливо все робити і не боятися визнати чиюсь допомогу. Сам ти нічого не зробиш.

Коли постало питання надання статусу міста обласного значення Чорткову, я одразу розпочав спільну роботу в цьому напрямку з Ярославом Сухим. Мені не соромно було йти і домовлятися, адже це питання надзвичайно актуальне і потрібне жителям Тернопільської області. І далі буду так робити, а не звертати увагу на якусь там свою підтримку чи непідтримку. Думаю, що люди все оцінять. А якщо зараз ця підтримка є не дуже великою, то завтра – буде нормальною.

Тетяна Долішна, «Тернопільська липа»

[an error occurred while processing the directive]