• 6 Серпня, 2021

Іван Крулько: П’ять аргументів проти відкриття ринку землі в Україні

Україна не готова до запуску ринку землі ні технічно, ні законодавчо, ні організаційно, ні фінансово.

1. Відкривати ринок землі у час кризи, війни та пандемії, як мінімум, нерозумно. Тим більше, що Україна не готова до запуску  ринку з липня цього року ні технічно, ні законодавчо, ні організаційно, ні фінансово. Натомість ризикує повторити досвід приватизації 90-х років, але із землею, коли народ опинився біля розбитого корита, а великий капітал ще більше розбагатів.

2. Про  який ринок можна говорити за такого рівня корупції, рейдерства,  судової системи? За такого рівня бідності, як є в Україні?  Корупція і продажна судова система, низька юридична і фінансова обізнаність селян  призведе до  банального «віджимання» паїв у людей.  На жаль, багато людей від безгрошів’я і безвиході продадуть  землю  – і в результаті залишаться ні з чим. Натомість с/г землю скуплять ті, хто має величезні статки,  та іноземні корпорації.

3. На жаль, за  три місяці до відкриття ринку замість чітких правил і запобіжників «дикого» ринку землі ми бачимо  законодавчий хаос і правові шпарини у земельних законах.  Зокрема, можливість скупки земель міжнародними компаніями через корпоративні права тощо. Або коли  змінами до Земельного кодексу знімаються всі перешкоди для купівлі землі іноземцями. Не треба забувати, що Кодекс має більшу силу ніж  закон, у тому числі  спеціальний. Тому коли в Кодексі упускається слово «Україна»  у нормах про набуття прав власності юрособами на землю, це не випадково, бо тоді судді двояко можуть їх тлумачити, а  іноземці  зможуть у судах вимагати укладання із ними угод із купівлі сільськогосподарської землі без будь-яких референдумів.

Передбачається ще чимало  шкідливих статей. Зокрема, таких як зняття верхнього шару ґрунту, скасування експертизи,  знищення будь-якого державного контролю за виділенням, використанням, якістю сільськогосподарських земель…Зміна цільового призначення сільськогосподарських земель порушує принцип пріоритетності сільськогосподарських земель і дає змогу  банально розбазарювати і  забудовувати землі без конкретного цільового призначення. Усе це в комплексі створює ґрунт для зловживань і маніпуляцій на ринку, у тому числі  й з нормативно-грошовою оцінкою землі. Ми  ж розуміємо, для чого це робиться?

4. Ми не маємо повторити помилок Аргентини, Латинської Америки, Бразилії, Мадагаскару, Литви, які розпродали свої землі міжнародним корпораціям, а тепер змушені орендувати свої землі у іноземців… Бо міжнародні корпорації «вижимають» із землі все, шкодять екології, при цьому вивозять сировину за кордон на переробку.  Ми категорично проти такого сценарію, проти надмірної концентрації землі і спекуляцій на ринку!

Ми підтримуємо фермерів у цьому питані!  Треба зробити так, щоб саме  українські фермери мали першочергову можливість обробляти і купувати українську  землю.  Якщо вже й відкривати ринок, то має бути 10-15 річний перехідний період, жорстке обмеження і  запобіжники, як це було у всіх європейських країнах, які запускали ринок землі.

5. Земельне  питання має пройти широке громадське обговорення і бути вирішене на референдумі (!). Бо земля – це не тільки бізнес, це насамперед, люди, які на ній проживають, це те, як житимуть наші майбутні покоління і Україна.

Іван Крулько, заступник Голови партії «Батьківщина», «Хмельницький TIMES», 20 квітня 2021 року.

Попередня

Вадим Івченко: Потрібно враховувати європейський досвід, аби захистити українське селянство

Наступна

Юлія Тимошенко: Люди хочуть дій, а не красивих розмов