Саме цього дня, 1861 року прах Тараса Шевченка було перепохоронено на Чернечій горі біля Канева – в місці, яке відповідало його “Заповіту”. Адже ще за життя Великий Кобзар мріяв: «тихе пристанище і спокій знайти коло Канева».
Представники Тернопільського БЮТу декламували вірші талановитого, всесвітньовідомого поета Тараса Шевченка,
співали пісні-думи Великого Кобзаря, поклали букет квітів до його пам’ятника та, схиливши голови, промовили молитву, щоб Бог дарував вічний спокій душі Тараса.