• 24 Червня, 2021

У Тернополі проаналізували перспективи ринку землі в Україні

У середу, 12 травня, відбувся круглий стіл на тему «Українська земля: кому, коли і скільки?», ініційований Тернопільським осередком політичної партії «Батьківщина».

Місцеві аграрії, громадські активісти, науковці, а також депутати та активісти партії «Батьківщина» обговорили нещодавно ухвалений Земельний кодекс, відкриття ринку землі та його наслідки для пересічних громадян.

«Попри те, що Україна нині найбідніша країна Європи, їй належить неоціненне багатство – 27% світового запасу чорнозему, який тепер у людей хочуть відібрати, – каже заступник в.о. голови парторганізації «Батьківщина» в Тернопільській області Василь Попко. – Верховна Рада уніч на 3 березня 259 голосами ухвалила закон, який став «компромісом» між владою, частиною опозиції та МВФ. Депутати від «Батьківщини» розкритикували його і не брали участі в голосуванні».

За словами колишнього керівника управління Держкомзему в Тернопільській області, першого заступника голови ТОДА, який курував агропромисловий комплекс, Івана Крисака, питання землі порушувалося як і у Верховній Раді, так і аграріями, мало не щороку. Проте щоразу відхилялося, бо починати ринок було не на часі. «Нині Україна теж не готова до цього процесу, бо не можна продавати землю у період війни й пандемії. Немає у нас сьогодні ані ресурсів, ані коштів. Навіть те, що закон ухвалювали вночі тією монобільшістю, що у Верховній Раді, а в мене до неї велика недовіра, викликає великі сумніви», — каже Іван Богданович. Він звертає увагу на те, що закон поки не підписаний президентом і це теж насторожує: «Із власного досвіду знаю, що не завжди те, за що голосують, лягає у закон».

Що ж чекати від запуску ринку землі? За словами Івана Крисака, постраждає насамперед дрібне фермерське виробництво, малі фермери, які потребують надзвичайно великої уваги держави. «У законі не прописано, як відбуватиметься продаж землі, також у нас немає чіткого кадастрового обліку земель, – каже Іван Крисак. – За місяць до запровадження ринку ми не маємо ціни гектара землі, не ведеться просвітницька діяльність серед селян. Адже держава мала би роз’яснити, як захистити селянина, який не володіє інструментами ринку».

Депутат Тернопільської районної ради Ігор Дмитерко завважив на парадоксальності ситуації в Україні: люди, які не мають у своїй власності землі виступають часто проти ринку землі, а власники паїв – за. «Прикро, що монобільшість не порадилася із суспільством, а сама вирішила втілювати в життя недосконалий проєкт ринку землі», – зауважив він.

Кандидат економічних наук, доцент Олександр Квасовський констатував, що законопроєкт приймався з порушенням регламенту. Але значно серйознішою проблемою, на його думку, є відсутність справедливих судів в Україні. «Реформа правоохоронна так і не відбулася. Обмеження в законі про ринок землі нібито є, щоб захистити права українців, дрібних землевласників, але чи можливо це реалізувати за нинішніх умов? Звичайно, ні, – переконаний Олександр Романович. – Обмеження у володіння сотнею гектарів землі не є перепоною для олігархів, які мають необмежений фінансовий ресурс і можуть на підставних людей обійти цю норму». Також науковець застеріг, що за нинішніх умов в Україні відбудеться консолідація великих земельних масивів в обмеженого кола осіб.

Депутат Тернопільської районної ради Андрій Машко звернув увагу присутніх на те, що відбувається планомірне знищення українського села та культури. «Випускники шкіл із невеликих населених пунктів дуже часто не є конкурентоспроможними з школярами великих міст, – каже він. – Колиску української нації знищує безробіття. Низька якість послуг в селі змушує молодь задумуватися, чи варто жити в рідному краї? Значна частина виїжджає в міста. І це у кращому випадку. Велика частка українців їде за кордон на заробітки і не повертається. Дрібні фермери, які працюють на землі не мають змоги взяти доступний кредит. А введення додаткових податків з власників землі змусить селян швидше продати паї латифундистам».

Олег Загородний, голова правління Тернопільської міської громадської організації «Асоціація підприємців Тернопільщини» обурений, що закон досі не оприлюднений. Експертну думку науковців, працівників сільського господарства ніхто не врахував. «В Україні навіть не було дискусії про ціну на землю, механізми купівлі-продажу на практичному рівні ніхто не обговорює, не роз’яснює пересічним громадянам», – констатує Олег Миколайович. Тому він проти, щоб процес ринку землі запускався підкилимно. «Це ж таке важливе рішення, яке визначить долю країни та українців на століття. Дивлячись на цю всю ситуацію, в Україну не прийдуть авторитетні аграрні компанії, а лише міжнародний спекулятивний капітал», — впевнений громадський діяч.

Аграрій, директор ПП «Холдер-Агро» Степан Машталяр впевнений, що закон написаний для великих латифундистів, а не дрібних фермерів. «І в який час це хочуть реалізувати? Восьмий рік триває російсько-українська війна, пандемія коронавірусу. Хіба це вдалий час? – обурюється аграрій. – Населення нині переживає важкі часи: високі тарифи на житлово-комунальні послуги, безробіття, лікування від пандемії. Звичайно, за таких умов українці продаватимуть землю за безцінь».

«Увесь цивілізований світ продемонстрував, що ринок землі – це прогрес. Це відповідальність. Це заможне і сите життя власників. Але щоб так було, потрібне відповідне законодавство. Нині в Україні нараховується приблизно 17 тисяч фермерських господарств. Для порівняння: коли в Польщі відкривали ринок землі, у них було майже два мільйони фермерів. Як на мене, немає сьогодні в Україні фермера чи селянина, який може брати участь у ринку землі в умовах нашої правової та фінансово-кредитної системи. Тому розпродаж української землі робиться суто для іноземців. А те, що влада нас переконує в зворотному, – цинізм і брехня», – вважає в.о. голови політсили «Батьківщина» в області Степан Горуц.

За його словами, Земельний кодекс не можна було ухвалювати поспіхом. Потрібно було врахувати передусім інтереси пересічного землероба та дрібного фермера, бо якщо й далі триватиме знущання влади над українцями, то за кілька років нікому буде обробляти нашу землю. «В ухваленому законі відсутнє українське село. Невже не можна було врахувати європейський досвід для захисту нашого фермера і селянства?» – зауважує Степан Горуц. На його думку, Україна не готова до відкриття ринку землі ні технічно, ні законодавчо, ні організаційно, ні фінансово.

Юрій Ворко, генеральний директор ТОВ «Тернопільський міський ринок ЛТД» впевнений, що ринок землі буде. Без цього не можливо нормально розвивати бізнес. Але, разом з тим, ринок землі мав би дати шанс простим українців стати господарями у своїй країні. За теперішніх умов це вкрай складно і фактично не можливо. «Треба почути голос людей, що не так із законом – каже він. – Референдум необхідний. Продаж землі сільськогосподарського призначення повинен вирішити народ. Що передадуть українці своїм дітям і внукам після такої земельної реформи? Щоб потім їм не було соромно за батьків і дідів, які недопрацювали».

Позиція команди «Батьківщини», за словами Степана Горуца, непохитна: референдум – це єдиний шлях, щоб захистити землю і майбутнє України.

За підсумками зустрічі присутні одноголосно ухвалили резолюцію.

Резолюція круглого столу

Україна та її народ – на межі величезної катастрофи! Президент, уряд та провладна більшість у Верховній Раді під тиском міжнародних спекулянтів та місцевих земельних олігархів розпочинають тотальний і безконтрольний дерибан української сільськогоподарської землі, мотивуючи це тим, що кожен українець, який опинився у скруті, повинен мати можливість продати свою землю та отримати вкрай мізерну, порівняно з іншими країнами, плату за свій пай.

У результаті цієї масштабної авантюри та ще й в умовах війни Україна втратить прибутки зі своєї землі, ліквідуються мільйони робочих місць, власна переробка аграрної сировини, буде позбавлена десятків мільярдів євро доходів.

Антинародна адміністративно-територіальна реформа прискорено знищує українське село: масово закриваються освітні, медичні та культурні заклади.

По суті наших селян і фермерів просто зганяють з їхньої землі. Їх також хочуть змусити виходити на електронні аукціони та конкурувати щодо купівлі землі з глобальними банками і корпораціями. Нікому з вітчизняних малих та середніх фермерів це не під силу.

За таких умов, запровадження бездумної купівлі та продажу земель сільськогосподарського призначення є неприпустимим. Наслідки такого кроку можуть бути трагічними – аж до втрати Україною своєї території та незалежності – економічної й політичної.

Ми неодноразово закликали владу щодо того, що будь-які ініціативи, які стосуються долі української землі, мають попередньо виноситися на референдум, тобто загальнонаціональне обговорення – із залученням експертів, громадськості, усіх громадян України, і насамперед тих, хто живе і працює на землі. Але вона глуха до волі народу!

Ми маємо зупинити цю так звану «земельну реформу», яку нині роблять під диктовку олігархату і за активного втручання зовнішніх кредиторів. Адже вона несе тільки безробіття, бідність, посилення трудової еміграції, загострення демографічної й екологічної кризи.

Ми переконані, що рішення про те, як розпорядитися національним надбанням і чи дозволити вільну купівлю та продаж землі, має ухвалювати лише її законний власник – народ України. Єдиним способом визначити волю народу є загальнонаціональний референдум.

Всі – на референдум!

Попередня

Сьогодні команда ВО “Батьківщина” запустила гарячу телефонну лінію

Наступна

«Батьківщина» Лановеччини проти закриття шкіл у громаді